Екологічні витрати — сукупність витрат і збитків у сфері природо­користування. Е. в. — одне з функціональних понять економічної екології, яке науково реалізує загальноприйнятий у світовій практиці принцип сталого розвитку економічної та екологічної систем, Е. в. складаються з власне витрат і збитків, які мають місце в галузі природокористування. До Е. в. матеріального виробництва і невиробничої сфери відносяться безпосередні витрати на охорону природи, очистку повітряного та водного басейнів, земель і інших компонентів природного життєвого середовища, витрати на своєчасне відтворення якості порушеного деструктивними змінами природного життєвого середовища; збитки, пов'язані з незворотними негативними змінами у природному середовищі, кількості та якості природних ресурсів; збитки, пов'язані з необхідністю резервування для природоохоронних цілей об'єктів природи, які могли б експлуатуватися і приносити реальний економічний ефект; податкові витрати у зв'язку з освоєнням природних ресурсів у щораз гірших умовах і ресурсів, віддалених від центрів безпосереднього споживання; підвищені витрати на переробку вторинних і низькоякісних сировинних ресурсів /відходів/ у товарну продукцію з метою економії кондиційної сировини; витрати на розширене відтворення відновних природних ресурсів, а також на пошук і створення замінників використаних невідновних ресурсів; загальні витрати на фундаментальні І прикладні науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи в галузі охорони природного життєвого середовища та раціонального використання природних ресурсів, формальної та неформальної екологічної освіти і виховання.