Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ) — „ мала зона вільної торгівлі", європейська організація з питань полегшення і розширення торгівлі. Існує з 4 січня 1960 року на основі підписання Стокгольмської конвенції В період створення ЄАВТ до її складу входили: Австрія, Норвегія, Данія, Португалія, Швеція, Швейцарія. Зараз ЄАВТ нараховує шість країн-членів: Австрія, Фінляндія, Ісландія (з 1970 p.), Норвегія (включаючи Шпіцберген), Швеція і Швейцарія. За особливим протоколом договір ЄАВТ поширюється і на Ліхтенштейн. Метою ЄАВТ було створення умов для вільної взаємної торгівлі промисловими товарами і захист інтересів її членів в конкуренції з країнами ЄЕС. В торгівлі між країнами — членами ЄАВТ режим вільного безмитного торговельного обороту діє тільки стосовно промислових товарів. Не поширюється на сільськогосподарську продукцію. На відміну від Спільного ринку, кожна держава — член ЄАВТ залишає за собою зовнішньоторговельну автономію і зберігає свої митні тарифи у торгівлі з третіми країнами, тому й не існує єдиного митного тарифу. Однак в ЄАВТ діє система правил проходження товару, тобто свобода його просування всередині організації залежить від рівня обробки імпортованої сировини і напівфабрикатів. Крім цього, ЄАВТ сприяє економічному росту, співробітництву в науково-дослідних роботах, забезпеченню повної зайнятості, підвищенню життєвого рівня населення країн — учасниць. Вищим органом ЄАВТ є Рада, яка збирається два рази на місяць у Женеві. Рішення приймаються тільки одноголосно. Голова Ради змінюється кожні півроку в алфавітному порядку країн — учасниць. При Раді створені 8 комісій, члени яких призначаються національними урядами з числа експертів по торгівлі, сільському господарству і риболовству, економічному розвитку, фінансах і т.п. Поточну роботу веде секретаріат ЄАВТ, який очолює Генеральний секретар. ЄАВТ має свій бюджет, який формується з надходжень країн — учасниць відповідно до величини валового національного продукту. Важливе місце у діяльності ЄАВТ займають її зв'язки з ЄЕС. Країни — учасниці ЄАВТ підписали двосторонні угоди з ЄЕС про вільну торгівлю. Співробітництво країн ЄАВТ і ЄЕС поширюється на такі сфери, як НДДКР, енергетика, охорона навколишнього середовища, транспорт, стандартизація. Економічна могутність Спільного ринку і сильна залежність окремих країн Західної Європи від торгівлі з ним поставлять перед рештою країн Європи альтернативу: або вступити в ЄС і частково відмовитись від свого суверенітету, але користуватись всіма можливостями найбільших ринків світу, або залишитись збоку, відрізати собі шлях до процесу об'єднання Західної Європи з усіма негативними наслідками для власної економіки. Одним із мотивів активізації зв'язків між ЄАВТ і ЄС є намагання західноєвропейських монополій об'єднати зусилля для зміцнення конкурентних позицій стосовно США та Японії. Конкретним прикладом є договір між ЄС і країнами ЄАВТ (крім Швейцарії) про створення Європейського економічного простору, що вступив у силу з початку 1994 року. Спільним для всіх учасників ЄАВТ є високий рівень промислового розвитку і велика питома вага зовнішньої торгівлі е економіці. Більшість з них нейтральні держави, а Норвегія та Ісландія — члени НАТО.