Економічний словник довідник - 2020
Кінцевий суспільний продукт
Кінцевий суспільний продукт — засоби праці і предмети споживання. К. с. п. використовується для задоволення кінцевих народногосподарських потреб у засобах праці, предметах споживання, в утворенні запасів і резервів, а також в експорті. Предмети праці — сировина, матеріали, енергія і вода — в структуру К. с. п. не входять і утворюють так званий продукт проміжний. В процесі виробництва проміжний продукт перетворюється у кінцевий продукт. Кінцевий продукт є складовою частиною валового продукту (сукупного суспільного продукту). Крім К. с. п. до валового продукту входять ще й так званий повторний рахунок предметів праці, який завищує обсяг валового продукту без реального його зростання. Так, у 1985 р. повторний рахунок у СРСР становив 39,2% валового продукту, або 541 млн. рублів. В Україні ці співвідношення ще гірші. Повторний рахунок виникає внаслідок того, що валовий продукт промисловості обчислюється за так званим заводським методом — як сума валової продукції промислових підприємств. Виникає багатократний рахунок одних і тих самих елементів затрат, який і утворює повторний рахунок. Наприклад, вартість руди обліковується перший раз у валовий продукт рудної промисловості, другий раз — у валовий продукт металургійної промисловості, третій раз — у валовий продукт машинобудування. Чим більше таких переходів, тим більша різниця між валовим і кінцевим продуктами, тим більше спотворюється реальна картина виробництва. В колишньому СРСР це зумовлювало фіктивність усіх показників — продуктивності праці, ефективності темпів зростання виробництва, матеріаломісткості і т. ін. За своєю вартісною будовою К. с. п. складається із амортизації основних виробничих фондів, вартості використаних предметів праці, що перейшли з попередніх років і спожитих у цьому році, а також знову створеної вартості, або національного доходу. Величина національного доходу обчислюється шляхом вирахування матеріальних затрат із вартості валового суспільного продукту.