Міжнародні економічні організації — комплекс економічних утворень (інститутів) різного типу на основі договорів між урядами, урядовими та господарськими організаціями країн. М. е. о. можуть бути світовими або регіональними і охоплюють, як правило, окремі сторони міжнародних економічних відносин. Найбільш значущими є Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ), Міжнародна торгова палата, Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР). В основі діяльності кожної М. е. о. лежить статут (установчий акт), який являє собою вид міжнародної угоди, фіксує цілі, принципи, структуру, форми діяльності і є вищим законом М. е. о. Його положення не можуть суперечити нормам і принципам сучасного міжнародного права. Незважаючи нате, що внутрішня структура М. е. о. різноманітна, є риси, притаманні багатьом із них. Так, вищим органом таких організацій є спільні збори (конференції) засновників (членів), які збираються через визначений час. Збори, як правило, приймають нових членів, переглядають статут, встановлюють розмір внесків, приймають бюджет і т. ін. Між зборами діяльністю М. е. о. керує виконавча рада (президія), постійний секретаріат на чолі з генеральним секретарем (директором). Крім того, затверджуються допоміжні органи консультативного характеру: комісії, комітети, робочі групи, ради тощо.