МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ

У чому полягає сутність теорії рівноваги економічної системи Дж.Б. Кларка?

Теорія граничної продуктивності Кларка доповнюється теорією рівноваги економіки. Кларк при цьому застосував методи граничного аналізу в сфері макроекономіки, які маржиналісти, як правило, використовували на мікроекономічному рівні. З цією метою він ввів поняття "соціальної праці" (загальна кількість зайнятих у народному господарстві), "соціального капіталу" (сукупність усіх капіталів в економіці) і "зони байдужості".

До останньої американський теоретик включив граничні одиниці "соціальної праці" та "соціального капіталу", тобто тих працівників і ті частини капіталу, що виробляють найменший, тобто граничний, продукт.

Встановлення рівноваги всієї економічної системи Кларк пов'язував з оптимальними пропорціями між витратами "соціальних" економічних ресурсів. Умови рівноваги можуть бути такими: продукт, створений у "зоні байдужості" "соціальною працею", дорівнює загальному фондові заробітної плати (ціні "соціальної праці"); продукт, створений у "зоні байдужості" "соціальним капіталом", дорівнює загальному обсягу відсоткових платежів (ціні "соціального капіталу"). На думку Кларка, ціни "соціальних" факторів виробництва, відхиляючись від їх "граничних продуктів", водночас приводять у рух ринкові сили, які встановлюють рівновагу економічної системи.

Ці уявлення переносять мікроекономічний механізм досягнення економічної рівноваги в макроекономічну сферу, яка має власні закономірності. Відкрити їх Кларку не судилось. Творцем макроекономічної теорії взагалі й теорії макроекономічної рівноваги зокрема став видатний англійський економіст XX ст. Дж. М. Кейнс.