КЕЙНСІАНСТВО ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ

 

Як визначається норма відсотка в кейнсіанській теорії відсотка?

У теорії Кейнса є й дещо інша інвестиційна парадигма, яка пов'язує інвестиції не з динамікою національного доходу і сукупного попиту, а з динамікою граничної ефективності інвестицій. Остання характеризує очікувану прибутковість капіталовкладень. Однак величина інвестицій залежить також від норми відсотка.

Кейнс особливо підкреслював, що гранична ефективність капіталу визначається не поточним прибутком, а залежить насамперед від оцінки майбутніх прибутків. Це робить цю ефективність украй чутливою до різноманітних біржових спекуляцій, паніки, неправильної оцінки стану ринку, технічних нововведень, політичних переворотів тощо.

Норма відсотка в кейнсіанській теорії є нижньою межею граничної ефективності майбутніх інвестицій. Тому чим нижча норма відсотка, тим далі відсувається ця межа, а незмінність відсоткової ставки або, навіть, її зростання мають гальмувати, зменшувати схильність до інвестування.

Чим визначається норма відсотка? На відміну від неокласиків, які пов'язують норму відсотка з взаємодією заощаджень та інвестицій і їх подальшим вирівнюванням, Кейнс висуває зовсім інше пояснення. У його теорії відсоток — фактор незалежний. Це грошовий феномен, рівень якого визначається взаємодією попиту і пропозиції на грошовому ринку, тобто не на всі заощадження, а лише на їх грошову частину. Тому головну причину небажаного підвищення відсоткової ставки Кейнс вбачає у зростанні попиту на гроші порівняно з їх пропозицією. Попит на гроші Кейнс назвав схильністю до ліквідності. Остання, за Кейнсом, визначається трьома моментами:

• потребами товарно-грошового обігу;

• обачністю людей;

• спекуляціями на грошовому ринку.

Сама ставка відсотка при цьому є своєрідною платою за необхідність розлучення з готівкою, з ліквідністю. Тому чим вища схильність до ліквідності, яка до того ж посилюється невпевненістю і невизначеністю на грошовому ринку, тим вищий попит на готівку і тим вища відсоткова ставка.