Історія економічних вчень - навчальний посібник

ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ

10.1. Ідейно-теоретичні основи та етапи розвитку інституціоналізму

Причина виникнення інституціоналізму полягає насамперед у переході капіталізму в монополістичну стадію, який супроводжувався значною централізацією виробництва і капіталу, що й породило соціальні суперечності в суспільстві.

Інституціоналізм (з лат. institutio — «звичай, повчання») — напрям економічної думки, який сформувався у 20— 30-ті роки XX ст. для дослідження сукупності соціально-економічних чинників (інститутів) у часі, а також для запровадження соціального контролю суспільства над економікою.

Інститути — це первинні елементи рушійної сили суспільства, що розглядаються в історичному розвитку. Серед інститутів виділяють:

✵ суспільні інститути — сім'я, держава, правові норми, монополія, конкуренція;

✵ поняття суспільної психології — власність, кредит, прибуток, податок, звичаї, традиції.

✵ Інституціоналізм характеризується такими основними рисами:

✵ основа аналізу — метод опису економічних явищ;

✵ об'єкт аналізу — еволюція соціальної психології;

✵ рушійна сила економіки поряд із матеріальними чинниками — моральні, етичні та правові елементи в історичному розвитку;

✵ трактування соціально-економічних явищ з позицій суспільної психології;

✵ обмежене застосування абстракцій, властивих неокласицизму;

✵ прагнення до інтеграції економічної науки із суспільними науками;

✵ необхідність детального кількісного дослідження явищ;

✵ захист ідеї підтримки антимонопольної політики держави.

У розвитку інституціоналізму виділяють три етапи.

Перший етап — 20—30-ті роки XX ст. — характеризується формуванням основних положень інституціоналізму; родоначальниками цього етапу є Т. Веблен, Дж. Коммонс, У. Мітчелл.

Другий етап — середина XX ст. — досліджуються демографічні проблеми, соціально-економічні суперечності капіталізму, була розроблена теорія профспілкового руху; типовими представниками є Дж. М. Кларк, А. Берлі, Г. Мінз.

Третій етап — 60—70-ті роки XX ст. — цей етап називають неоінституціоналізмом. Тут економічні процеси ставляться в залежність від технократії, а також пояснюється значення економічних процесів у соціальному житті суспільства; видатними ідеологами цього етапу є Дж. Гелбрейт, Р. Коуз.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити