ЕВОЛЮЦІЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТЕОРІЇ XX ст.

 

У чому полягає сутність "теорії економічного розвитку" Й. Шумпетера?

Основна ідея теорії, висунутої австро-американським економістом Йозефом Шумпетером (1883—1950), полягає в тому, що розвиток економіки ґрунтується на впровадженні новинок, інновацій. За Шумпетером, інновації є "використанням наявних джерел у нові способи". Інновації — це нові продукти, нові технології, нова організація промислового виробництва, відкриття нових ринків. Джерелом розвитку слугують внутрішні процеси, нові комбінації виробничих факторів на основі інновацій.

Головною фігурою, що здійснює нові виробничі комбінації, є підприємець, за термінологією Шумпетера, — "новатор". Це не обов'язково власник, але людина, здатна до творчості, ризику, досягнення успіху. Її основні якості — постійний пошук, використання нововведень у виробництві, господарській діяльності.

Стимул для підприємницької діяльності — прибуток, що з'являється тільки при впровадженні нових виробничих комбінацій. У звичайних умовах прибутку немає. Умовою для новаторських прагнень підприємця є "ефективна конкуренція" (конкуренція нових продуктів, нових форм організації та ін.). Позитивну роль у цьому разі можуть відіграти монополія, монопольне становище на ринку автора й організатора нововведень.

Відповідно до твердження Шумпетера підприємницька функція нерозривно пов'язана з нововведеннями. Здійснення нових комбінацій — "справа складна і доступна лише людям, що володіють відповідними якостями".

"Основний імпульс, що приводить капіталістичний механізм у рух і підтримує його в стані руху, виходить з нових споживчих благ, нових методів виробництва і транспортування товарів, нових ринків і нових форм економічної організації, які створюються капіталістичними підприємствами".

Працювати, за Шумпетером, означає комбінувати речі й сили, створювати комбінації з цих речей і сил. Виробництво — це економічна, а не технічна сфера діяльності. Економічні й технічні методи найчастіше не збігаються.

У процесі розвитку старі продукти і колишні форми виробництва витісняються. Відбувається процес "творчого руйнування". Процвітання змінюється депресією. Поступово складається нова основа економічної організації. До неї пристосовуються фірми. Розвиток економіки на основі нововведень набуває циклічного характеру.

Такими є "теорія інновацій", принцип "творчого руйнування", "теорія економічного розвитку", що обґрунтовуються Шумпетером у його працях.