Історія економічних вчень

НЕОЛІБЕРАЛІЗМ

 

"Німецькі економісти зробили найбільший внесок у формування теорії неолібералізму". Обґрунтуйте це положення

Німецькі економісти зробили найбільший внесок у формування теорії неолібералізму. Цьому сприяли історичні умови розвитку Німеччини у XX ст. Після Першої світової війни німецька економіка довго перебувала в стані хаосу і стагнації і не піддавалась "лікуванню" традиційними неокласичними методами.

У 30-х роках певна частина німецьких економістів, соціологів і правників об'єднались у творчу групу пошуку і розробки конкретних заходів, спрямованих на вихід економіки країни з кризового стану. Очолив цю групу професор політичної економії Фрайбурзького університету, видатнийнімецький економіст Вальтер Ойкен (1891 —1950). Ядро фрайбурзької школи утворили такі відомі дослідники, як Александр Рюстов (1885—1963), швейцарець Вільгельм Репке (1899—1966), Арнольд Мюллер-Армак.

До війни ідеї фрайбурзької школи Ойкена не набули значного поширення, однак у післявоєнний період неолібералізм став офіційною економічною доктриною ФРН. Видатну роль у цьому відіграв Людвіг Ерхард (1897—1977) — економіст і політик, який став міністром економіки і віце-канцлером у першому уряді Західної Німеччини, тривалий час — з 1949 по 1963 р. — перебуваючи на цих постах і вивівши економіку країни з цілковитої розрухи до процвітання; у 1963— 1966 рр. Ерхард був канцлером ФРН. Отже, творцями німецького неолібералізм стали В. Ойкен та його школа, Л. Ерхард і уряд ФРН.

Важливу роль у формуванні неоліберальної концепції відіграв теоретичний журнал "Ордо", заснований Ойкеном у 1948 р. Від назви цього часопису, що об'єднав навколо себе всі неоліберальні угруповання, німецький неолібералізм одержав назву ордолібералізму.

В основі ордолібералізму лежать кілька теорій.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити