Історія економічних вчень - навчальний посібник
НЕОЛІБЕРАЛІЗМ
Поясніть «грошове правило» М. Фрідмена
На думку Фрідмена, основна проблема грошової політики полягає в забезпеченні відповідності між попитом на гроші і їх пропозицією. Стійкий попит на гроші — головна передумова стабільності цін, стійкості сукупного платіжного попиту, а отже, забезпечення стабільності системи в цілому. Звідси випливає запропонована ним рекомендація: приріст грошей в обігу має відповідати приросту валового національного продукту (ВНП). У цьому і полягає так зване грошове правило Фрідмена.
При виборі темпу зростання грошей він пропонує забезпечити рівномірний приріст грошової маси. Приміром, для США цей приріст повинен становити 3—5 % у рік (виходячи з 3 відсоткового середньорічного приросту суспільного продукту і 1—2-відсоткового темпу інфляції). При цьому приріст грошей має відбуватися безупинно, тобто місяць за місяцем, тиждень за тижнем.
Фрідмен вважав за необхідне збільшення грошової маси рівномірним темпом: «постійний очікуваний темп зростання грошової маси є більш істотним моментом, ніж знання точної величини цього темпу».
На практиці в галузі грошово-кредитної політики західні країни не дотримуються буквально зазначеного вище «правила», а звичайно щорічно встановлюють «вилку», навколо якої має коливатися грошова пропозиція.
Монетаристські рецепти використовуються у поєднанні з іншими методами, наприклад, зі стимулюванням виробництва, зниженням податків, встановленням фіксованого курсу національної валюти, регулюванням цін і доходів, скороченням (а не безумовною ліквідацією) державного бюджету.