СЛОВНИК

КЛАСИЧНА ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ — основний напрям розвитку економічної теорії від XVII до середини XIX ст. Її засновниками вважаються У. Петті в Англії (XVII ст.) і П. Буагільбер у Франції (початок XVIII ст.), однак вона стала справжньою наукою тільки у дослідженнях видатного шотландського економіста XVIII ст. А. Сміта, який тому і вважається її основоположником. Класична політична економія починалася з рішучої критики меркантилізму; формальною ознакою віднесення економічних теорій до цього широкого напряму економічної думки став принцип laissez faire — "нехай усе йде саме собою" (сформульований фізіократом В. Гурне), тобто вільного розвитку ринку і невтручання держави в економічне життя.