Економічна безпека підприємства

Розділ 2. ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ

 

2.2. Правове регулювання захисту комерційної

таємниці за кордоном

 

ФРН

 

У положеннях Закону про заборону недобросовісної конкуренції (UWG) ФРН сформульовані склади злочинів і міри відповідальності у разі порушення прав:

— визначається покарання службовцю, робочому або учню підприємства за неправомірне розголошування секрету фірми, підприємства, довіреного йому, або що став доступним через службові відносини. Покарання визначається, якщо дію вчинено з корисливою ціллю, в цілях конкуренції, з наміром завдати збитку; воно застосовується, якщо дію вчинено протягом терміну дії службових відносин;

— визначається покарання особі, яка використає або повідомить іншій особі неправомірно секрет фірми або підприємства, здобутий з повідомлень, довірених йому або що стали доступними через службові відносини, або в результаті протизаконної дії або дії, що порушує загальноприйняті норми поведінки;

— визначається покарання за неправомірне використання або повідомлення кому-небудь в цілях конкуренції або з корисливою ціллю конфіденційної інформації, довіреної йому через ділові відносини;

— визначається обов’язок порушника по відшкодуванню збитку, якщо такий заподіяний діями, вказаними вище.

Відповідно до принципів Німецького цивільного укладення (BGB) права власника секрету можуть захищатися позовом про припинення також позовом про відшкодування збитку.

Нарешті, до порушника можуть бути застосовані положення кримінального кодексу, якщо він є носієм певних службових функцій.

Додатково до кримінального покарання застосовуються позови про припинення і про відшкодування шкоди на підставі § 823 (абз. 2) BGB.

З трудової угоди витікає, що найнятий фахівець, який працює під час дії трудових правовідносин, зобов’язаний дотримуватися секретності. Якщо він неправомірно і умисно передає довірений або доступний йому виробничий або діловий секрет службовцю аналогічного підприємства або сторонній особі, його дії порушують договір.

Обов’язок по відшкодуванню збитку наступає як тоді, коли порушник діє умисно, так і у разі недбалої дії.

Роботодавець має право відмовитись від послуг службовця, який порушив обов’язок збереження секретності і не виправдав довіри роботодавця.

Варіантом охорони секрету після закінчення трудового договору може бути підписання угоди, яка спеціально визначає обов’язок колишнього службовця щодо збереження секретності. Заборона передачі або використання рівнозначне забороні несумлінної конкуренції.[18]

Якщо з’ясовується, що обов’язок збереження таємниці може створити конфліктну ситуацію на новому місці роботи колишнього службовця, то може бути укладена додаткова домовленість з дією на термін не більше двох років (письмово) з одночасною виплатою винагороди службовцю за збереження цієї інформації.[18]

У відносинах, пов’язаних із створенням службових винаходів, застосовуються особливі правила.

Якщо секрет є службовим винаходом в значенні Закону про службове винахідництво, то винахідник-службовець зобов’язаний зберігати секрет, поки винахід не стане використовуватись вільно.

Особа, що отримала знання незалежно від власника секрету, використовує їх вільно в своїх інтересах, а той, хто придбав знання правомірно

у власника секрету, мимоволі вступає з ним у зобов’язальні відносини, які, як правило, оформляються договором.

Дії службовця щодо передачі і використання неправомірно отриманих знань кваліфікуються як порушення позадоговірних зобов’язань.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити