Економічний енциклопедичний словник

Виробничі фонди сільського господарства — засоби виробництва, виражені у грошовій формі, які використовуються в сільському господарстві. Залежно від сфери використання основні виробничі фонди поділяються на фонди сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення. До перших належать засоби виробництва, які безпосередньо використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції. За своїм матеріально-речовим складом В.ф.с.г. — це сільськогосподарські машини (трактори, комбайни, сівалки тощо), а також інструменти та інвентар тривалого користування, транспортні засоби, робоча й продуктивна худоба, багаторічні насадження. Загальна вартість основних В.ф.с.г. 1990 становила 78 млрд. крб., 2001 — 86, 2003 — 80 млрд. грн. (з урахуванням мисливства). Загальним предметом і засобом праці в сільському господарстві є земля. Але в Україні не було зроблено її вартісної оцінки, і тому вона не входить до основних В.ф.с.г. Ефективність використання цих фондів визначається показниками фондовіддачі та фондомісткості. За натурально-речовою формою оборотні В.ф.с.г. — це насіння, корми, пальне, мастила, електроенергія, запасні частини до машин, молодняк худоби, а також худоба на відгодівлі й добрива (органічні та мінеральні), хоч їх вплив на врожайність триває багато років. До оборотних В.ф.с.г. відносять також незавершене виробництво (витрати на посіви озимих культур, обсяг зяблевої оранки під зернові тощо) і майбутні видатки і фонди обігу — готова до реалізації товарна продукція, грошові кошти для оплати праці або закупівлі необхідних засобів виробництва та інших платежів. Між усіма видами В.ф.с.г. має бути оптимальне співвідношення. У 90-х XX ст.- на початку XXI ст. В.ф.с.г. були значною мірою зруйновані (внаслідок тотальної приватизації), техніко — технологічно деградувало сільське господарство.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити