Економічний енциклопедичний словник

Виробничо-територіальний комплекс (ВТК) — форма просторової організації продуктивних сил суспільства, що виражає сукупність взаємопов'язаних і взаємозумовлених галузей матеріального виробництва на конкретній території. За ступенем охоплення території ВТК поділяють на глобальні (народногосподарський комплекс держави), регіональні (територіально-господарський комплекс певного регіону) і локальні (економічний вузол). Своєрідними блоками ВТК є територіальні галузеві й міжгалузеві комплекси. Кожний із видів ВТК має свою систему організації виробничо-територіальних зв'язків, ступінь замкнутості. Важливим показником ВТК є характер територіальної організації основних елементів його структури, передусім промислових вузлів і компактних груп сільськогосподарських підприємств, а також споруд виробничої інфраструктури. Промислові та агропромислові комбінати, що їх утворюють підприємства, є локальними функціональними елементами ВТК. У районах з високою концентрацією цінних природних ресурсів активно формуються ВТК загальнодержавного значення (наприклад, нафтохімічні комплекси у Кременчуку, Сумах); в Південному районі — транспортний комплекс (морський і річковий) тощо. Елементами ВТК є конкретні галузеві, внутрігалузеві й міжгалузеві виробничі комплекси, народногосподарські комплекси. Типово економічними або виробничо-територіальними комплексами є агропромисловий, металургійний, машинобудівний, хімічно-індустріальний та ін. До комплексів соціального характеру відносять науковий, культурно-освітній тощо./p>



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити