Економічний енциклопедичний словник

Власність економічна — система виробничих відносин між людьми (класами, соціальними верствами, групами, окремими індивідами тощо) з приводу привласнення різноманітних об'єктів власності в усіх сферах суспільного відтворення. В.е. має дві основні сторони: кількісну та якісну. Кількісна сторона означає сукупність матеріальних благ у суспільстві, різноманітних об'єктів власності, основними з яких є засоби праці, предмети праці, предмети споживання, робоча сила, послуги, цінні папери, золото, гроші, патенти, ліцензії, "ноу-хау", використовувані людьми сили природи, корисні копалини та ін.. З середини 70-х XX ст., тобто з початку другого етапу НТР, окремим об'єктом власності стає інформація. В найконцентрованішому вигляді кількісний аспект власності виражається в її структурі, що має багато вимірів. Якісна сторона В.е. означає процес привласнення різними суб'єктами власності певних об'єктів В.е. (або їх сукупності) та відношення між цими суб'єктами у всіх сферах суспільного відтворення. Основними суб'єктами власності є окремий індивід, колектив, акціонерна компанія, держава, ТНК, наднаціональні органи. Привласнення здійснюється насамперед у процесі праці, коли відбувається взаємодія людини з природою, пристосування предметів природи до потреб людини, що означає речовий зміст В.е. у цій сфері. Крім того, привласнення здійснюється різними суб'єктами власності у формі заробітної плати, торгового прибутку, ренти, відсотка, через механізм цін, виплату пенсій, інші соціальні виплати тощо, тобто через суспільну форму технологічного способу виробництва (або виробничих відносин). Теоретичним вираженням В.е. є вся сукупність економічних законів і категорій. Важливість такого визначення для практики полягає насамперед у тому, що радикального реформування потребує кожний елемент системи виробничих відносин, тобто привласнення кожного об'єкта власності. Іншими словами, йдеться про радикальну зміну ціни, заробітної плати, розподіл прибутку та інші конкретні суспільні форми (виражені в певних категоріях), за допомогою яких привласнюються засоби виробництва, робоча сила, предмети споживання тощо в кожній із сфер суспільного відтворення. Для цього слід одночасно змінювати кількісну структуру власності (наприклад, співвідношення між заробітною платою та прибутком і цінами тощо). Такі ж радикальні перетворення необхідні й у межах кожного з типів і форм власності. В.е. охоплює не всі виробничі відносини, а лише їх систему, тобто комплекс внутрішньо необхідних, суттєвих причинно-наслідкових зв'язків, але до неї не входять форми вияву цих зв'язків, поверхові й випадкові зв'язки. В Конституції України закріплена лише приватна і державна форми власності, що означає відтворення реалій кінця XVIII — початку XIX ст., коли акціонерна власність (як одна з сучасних форм колективної власності) ще не була домінантною суспільною формою розвитку продуктивних сил.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.