Економічний енциклопедичний словник

Власність юридична — загальна умова виробництва, вияв волі певного соціально-політичного класу і правове оформлення цієї волі в юридичних актах і нормах, у праві власності. Оскільки В.ю. є вираженням вольових відносин між людьми, пов'язаних з певним видом матеріальних чи нематеріальних благ або з речами, то вона, як і економічна власність, має дві сторони: 1) вольове ставлення людини до іншої людини або групи людей до іншої групи, пов'язане з правами власності на певні об'єкти; 2) ставлення людини до речі. У другому випадку речі (засоби праці, предмети праці, предмети споживання тощо) належать певним особам, перетворюючись на сферу вияву людської волі, і є об'єктом їхнього володіння, їхнім майном, а люди — власники цього майна. У цьому плані В.ю. означає ставлення індивіда до речей як до своїх, тобто як до самого себе, або поширення самого себе на зовнішні предмети, їх втягування у свою орбіту, владу над речами, коли власник може розпоряджатися ними на власний розсуд. Речі при цьому уособлюються, персоніфікуються і протиставляються іншим речам, які або взагалі не перебувають у чиєму-небудь володінні, або перебувають у володінні інших суб'єктів. Вільний доступ до таких речей інших членів суспільства не допускається. У свідомості власника процес монопольного вияву його волі відображається ставленням до речей як до своїх, що не перебувають у сфері вияву волі інших індивідів. А в їх свідомості це відображається як ставлення до чужих речей, як не до свого майна. Найважливіші категорії В.ю. — володіння, розпорядження, користування, які надалі конкретизуються в інших правах власності.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити