Економічний енциклопедичний словник

Гіперінфляція (гр. hyper — над, понад) — форма інфляції, яка характеризується надмірно високими темпами зростання рівня сукупних ринкових цін (коли середньомісячний темп зростання рівня сукупних цін перевищує 50%). Основною причиною Г. є доведення причин інфляції хибною економічною та соціальною політикою до крайніх меж загострення. Виділяють три типи Г. Перший тип — Г. попиту (різке зростання сукупного грошового попиту споживачів в умовах повної зайнятості ресурсів і повних (потенційних) обсягів виробництва); другий тип — Г., що розвивається за гіпершоків пропозиції або цін на ресурси (з різким підвищенням рівня цін на основні ресурси, грошові доходи виробників різко скорочуються, що зумовлює відповідне скорочення як обсягів сукупного виробництва, так і обсягів сукупної пропозиції); третій тип — монетарна Г. (зумовлена суто монетарними чинниками, передусім швидким знеціненням національної грошової одиниці). Така Г. руйнує економіку, спричиняє гострі соціальні та політичні конфлікти в суспільстві, "втечу" капіталів з продуктивної сфери (означає пряме руйнування виробництва, економіки загалом), різке зниження курсу валюти через швидку втрату національними грошима купівельної спроможності, а також зростання попиту на стійку іноземну валюту та ін. Такі процеси значною мірою розвивалися й у господарській практиці України в 1991—1995 (див. Інфляція).




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити