Економічний енциклопедичний словник

Державне регулювання економіки — сукупність основних напрямів, форм і методів цілеспрямованого впливу державних і наддержавних органів управління на функціонування і розвиток економічної системи ( в т.ч. окремих її підсистем) для її стабілізації та пристосування до умов, що змінюються. Повніше сутність Д.р.е. розкривається у виконуваних ним функціях: 1) управління розвитком усіх підсистем в процесі їх діалектичної взаємодії. Ця функція здійснюється завдяки впровадженню і вдосконаленню всіх форм економічної політики, форм і методів державного регулювання економіки; 2) забезпечення планомірного розвитку економічної системи передусім на основі використання законів планомірного розвитку, одержавлення сучасної економіки у розвинених країнах. Ця функція може бути реалізована шляхом запровадження довготривалих планів економічного розвитку у формі директивного планування державного сектору економіки, прогнозування та програмування економіки, використання важелів антициклічного регулювання економіки, здійснення структурної політики тощо; 3) забезпечення цілісного еколого-економічного відтворення національної економічної системи через послаблення і поступове подолання економічної кризи, використання різноманітних правових, економічних та адміністративних важелів щодо охорони довкілля; 4) забезпечення відносно рівномірного розвитку регіонів країни внаслідок мобілізації та оптимального використання наявних у регіонах матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів шляхом здійснення раціональної регіональної економічної політики; 5) перерозподіл національного доходу з метою справедливого розподілу доходів між найбагатшими і найбіднішими верствами населення та їх соціального захисту. Ця функція реалізується шляхом проведення збалансованої соціальної політики; 6) подолання найбільших проявів монополізму та монополістичних тенденцій в економіці через проведення антимонопольної, в т.ч. антитрестівської політики; 7) створення єдиної нормативної бази для здійснення різних форм економічної політики, передусім фінансово-кредитної, податкової, амортизаційної та ін. Проте ці функції в Україні здебільшого не виконуються. Найважливіші його напрями: 1) регулювання системи продуктивних сил загалом і кожного її елемента зокрема (засобів праці, науки та ін.); 2) регулювання відносин економічної власності, в т.ч. окремих форм — акціонерної, державної та ін.; 3) регулювання техніко — економічних відносин, у т.ч. концентрації виробництва, його спеціалізації тощо; 4) регулювання організаційно-економічних відносин і передусім менеджменту. Основними формами Д.р.е. є планування (директивне, індикативне і стратегічне). Для регулювання цих підсистем та економічної системи загалом використовують такі методи (засоби): 1) економічне регулювання; 2) правове регулювання; 3) адміністративне регулювання. Водночас вони використовуються, як правило, не відокремлено. Найважливіше з-поміж них — економічне регулювання, яке поділяють на пряме (за допомогою державних закупівель товарів і послуг, державного цільового фінансування тощо) і непряме (за допомогою антициклічної, інвестиційної та інших форм політики). У межах економічного регулювання виокремлюють такі найважливіші методи державно-монополістичного регулювання економіки: 1) реформи в оподаткуванні корпорацій, державних підприємств і підприємств немонополізованого сектора економіки, або податкова політика; 2) науково-технічна політика; 3) амортизаційна політика; 4) кредитно-грошова політика; 5) структурна політика; 6) цінова політика. До методів Д.р.е. також належать інші форми економічної політики (див. Економічно політика). Об'єкти такого регулювання — економічний цикл, процес нагромадження капіталу, ринок робочої сили, структура народного господарства, НДЦКР, грошовий обіг, ціни, умови конкуренції, платіжний баланс, зовнішньоекономічна діяльність, навколишнє середовище. Важливою особливістю державно-монополістичного регулювання капіталістичної економіки наприкінці 70-х і в наступний період у розвинених країнах, де до влади прийшло консервативне керівництво, є певне послаблення державного втручання на національному рівні за допомогою адміністративних важелів й водночас посилення державно-монополістичного регулювання на пріоритетних напрямах і на наднаціональному рівні, яке здійснюється в межах регіональних економічних об'єднань, міжнародних економічних організацій. Водночас існують об'єктивні межі Д.р.е. (див. Межі державного регулювання економіки).






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.