Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Економічний енциклопедичний словник

Державне регулювання економіки — сукупність основних напрямів, форм і методів цілеспрямованого впливу державних і наддержавних органів управління на функціонування і розвиток економічної системи ( в т.ч. окремих її підсистем) для її стабілізації та пристосування до умов, що змінюються. Повніше сутність Д.р.е. розкривається у виконуваних ним функціях: 1) управління розвитком усіх підсистем в процесі їх діалектичної взаємодії. Ця функція здійснюється завдяки впровадженню і вдосконаленню всіх форм економічної політики, форм і методів державного регулювання економіки; 2) забезпечення планомірного розвитку економічної системи передусім на основі використання законів планомірного розвитку, одержавлення сучасної економіки у розвинених країнах. Ця функція може бути реалізована шляхом запровадження довготривалих планів економічного розвитку у формі директивного планування державного сектору економіки, прогнозування та програмування економіки, використання важелів антициклічного регулювання економіки, здійснення структурної політики тощо; 3) забезпечення цілісного еколого-економічного відтворення національної економічної системи через послаблення і поступове подолання економічної кризи, використання різноманітних правових, економічних та адміністративних важелів щодо охорони довкілля; 4) забезпечення відносно рівномірного розвитку регіонів країни внаслідок мобілізації та оптимального використання наявних у регіонах матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів шляхом здійснення раціональної регіональної економічної політики; 5) перерозподіл національного доходу з метою справедливого розподілу доходів між найбагатшими і найбіднішими верствами населення та їх соціального захисту. Ця функція реалізується шляхом проведення збалансованої соціальної політики; 6) подолання найбільших проявів монополізму та монополістичних тенденцій в економіці через проведення антимонопольної, в т.ч. антитрестівської політики; 7) створення єдиної нормативної бази для здійснення різних форм економічної політики, передусім фінансово-кредитної, податкової, амортизаційної та ін. Проте ці функції в Україні здебільшого не виконуються. Найважливіші його напрями: 1) регулювання системи продуктивних сил загалом і кожного її елемента зокрема (засобів праці, науки та ін.); 2) регулювання відносин економічної власності, в т.ч. окремих форм — акціонерної, державної та ін.; 3) регулювання техніко — економічних відносин, у т.ч. концентрації виробництва, його спеціалізації тощо; 4) регулювання організаційно-економічних відносин і передусім менеджменту. Основними формами Д.р.е. є планування (директивне, індикативне і стратегічне). Для регулювання цих підсистем та економічної системи загалом використовують такі методи (засоби): 1) економічне регулювання; 2) правове регулювання; 3) адміністративне регулювання. Водночас вони використовуються, як правило, не відокремлено. Найважливіше з-поміж них — економічне регулювання, яке поділяють на пряме (за допомогою державних закупівель товарів і послуг, державного цільового фінансування тощо) і непряме (за допомогою антициклічної, інвестиційної та інших форм політики). У межах економічного регулювання виокремлюють такі найважливіші методи державно-монополістичного регулювання економіки: 1) реформи в оподаткуванні корпорацій, державних підприємств і підприємств немонополізованого сектора економіки, або податкова політика; 2) науково-технічна політика; 3) амортизаційна політика; 4) кредитно-грошова політика; 5) структурна політика; 6) цінова політика. До методів Д.р.е. також належать інші форми економічної політики (див. Економічно політика). Об'єкти такого регулювання — економічний цикл, процес нагромадження капіталу, ринок робочої сили, структура народного господарства, НДЦКР, грошовий обіг, ціни, умови конкуренції, платіжний баланс, зовнішньоекономічна діяльність, навколишнє середовище. Важливою особливістю державно-монополістичного регулювання капіталістичної економіки наприкінці 70-х і в наступний період у розвинених країнах, де до влади прийшло консервативне керівництво, є певне послаблення державного втручання на національному рівні за допомогою адміністративних важелів й водночас посилення державно-монополістичного регулювання на пріоритетних напрямах і на наднаціональному рівні, яке здійснюється в межах регіональних економічних об'єднань, міжнародних економічних організацій. Водночас існують об'єктивні межі Д.р.е. (див. Межі державного регулювання економіки).









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.