Економічний енциклопедичний словник

Добробут — забезпеченість окремих індивідів, колективів, соціальних верств і груп, а також всього населення необхідними для життя матеріальними та нематеріальними благами (див. Благо). До матеріальних благ належать предмети та умови, які задовольняють потреби людей і відповідають їхнім інтересам: їжа, одяг, житло, предмети тривалого користування та ін. Матеріальні умови — це насамперед умови праці (див. Умови праці). З-поміж нематеріальних благ виділяють також духовні блага — духовні цінності, ідеї, мораль, свідомість, культуру тощо. Розрізняють Д. матеріальний, нематеріальний, а в межах нематеріального — духовний, національний та ін. Д. залежить від рівня розвитку технологічного способу виробництва, відносин власності (економічної та юридичної), політики, моралі, ідеології, психології та інших елементів системи суспільних відносин. Відчутно впливають на Д. економічна діяльність держави (податкова, кредитна та ін.), наявність стабільних стимулів до праці у безпосередніх працівників тощо. Д. населення перебуває у щільній залежності від рівності й справедливості економічної системи. Ступінь нерівності у багатьох розвинених країнах світу за останні 100 років помітно не зменшився. Водночас Д. усіх верств, класів населення за цей період зріс. В Україні за 1991 — 2004 Д. переважної більшості населення з урахуванням суспільних фондів споживання значно знизився (приблизно у 7 — 8 разів).



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити