Економічний енциклопедичний словник

Дочірнє підприємство — суб'єкт, що самостійно господарює, проводить виробничо-комерційну діяльність, відокремився від основного (материнського) і заснований ним через передання частини виробничих фондів, а також певна система економічних відносин, що виникає при цьому. Часто Д.п. є філією головної фірми — засновника. Засновник Д.п. затверджує статут і здійснює певні управлінські, в т.ч. контрольні, функції. На відміну від попередніх десятиліть, коли у взаємодії головної фірми і Д.п. переважала функціональна форма управління, в останні десятиліття домінує децентралізована структура управління (дивізіональна), за якої Д.п. займаються збутом продукції, питаннями фінансування, самостійно закуповують необхідні товари (в т.ч. засоби виробництва), тобто наділені оперативною самостійністю, вступають у договірні відносини одне з одним, а, отримуючи прибуток, здійснюють самофінансування. Такі філіали ТНК отримали назву центрів прибутку, що зумовлено перетворенням показника отриманого ними прибутку на основний критерій ефективності цього підрозділу. Водночас вище керівництво контролює діяльність підрозділів, щоб спрямувати її на досягнення спільних стратегічних цілей та реалізацію спільних інтересів, у межах всієї корпорації існує штат висококваліфікованих спеціалістів, який надає послуги (консультації тощо). Д.п. також допомагає вищому керівництву компанії координувати роботу підрозділів. Таким чином у ТНК оперативна самостійність поєднується з централізованим контролем. Основним інструментом координації й контролю вищого керівництва корпорації за Д.п. є трансфертна ціна, яка є внутріфірмовою (внутрікорпораційною) ціною при обміні продукцією в межах ТНК, спільних підприємств тощо (див. Ціна трансфертна) і свідчить про підрив товарного виробництва.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити