Економічний енциклопедичний словник

Економіка (гр. oikonomia — управління господарством) — найважливіша сфера суспільного життя, в якій шляхом використання різноманітних ресурсів здійснюється виробництво, обмін, розподіл та споживання продуктів людської діяльності, формується і постійно розвивається система продуктивних сил і економічних відносин, якими управляють як спільні, так і різні типи економічних законів. Цілісність цієї системи забезпечується передусім відповідним господарським механізмом. Е. має складну структуру, кожна з її підсистем розвивається згідно з вимогами спільних для Е. законів та закономірностей, а також за законами підсистем. її матеріальною основою є система продуктивних сил (див. Продуктивні сили) та техніко — економічних відносин, які значною мірою збігаються з суспільним поділом праці в загальній, частковій та одиничній формах і найповніше втілюються в спеціалізації виробництва (див. Технологічний спосіб виробництва). Залежно від ступеня розвитку суспільного поділу праці та усуспільнення виробництва Е. — це система сфер, видів і галузей виробництва. Розрізняють Е. сфер народного господарства (Е. сфери матеріального виробництва, Е. сфери нематеріального виробництва), Е. окремих галузей (Е. промисловості, Е. сільського господарства, Е. транспорту тощо). У межах галузей виділяють Е. окремих видів діяльності, окремих виробництв (Е. тваринництва, Е. рослинництва тощо). На основі інтернаціоналізації продуктивних сил та поглиблення міжнародного поділу праці (міжнародної спеціалізації, кооперування та ін.) утворилися світова Е., регіональна Е. В межах Е. також виділяють організаційно-економічні відносини (див. Організаційно-економічні відносини). Четверта підсистема Е. — виробничі відносини, системну сутність яких виражають відносини економічної власності, які є суспільною формою розвитку продуктивних сил, а техніко — економічні відносини — їх речовою формою, організаційно-економічні відносини — їх організаційною формою. У сфері Е. з окремих її перелічених вище підсистем утворюються додаткові метапід-системи. Так, у процесі взаємодії продуктивних сил і відносин економічної власності формується суспільний спосіб виробництва, внаслідок взаємодії економічних відносин і продуктивних сил утворюється економічний спосіб виробництва; єдність економічних і частини надбудовних (які вагомо впливають на розвиток Е.), з одного боку, продуктивних сил — з іншого, формує соціально-економічний спосіб виробництва. П'ятою підсистемою Е. є господарський механізм (див. Господарський механізм). Е. — це також система економічних наук (приблизно 50), які вивчають усі елементи економічної системи. Загальною теоретико-методологічною основою цих наук є економічна теорія і політична економія.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити