Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Економічний енциклопедичний словник

Економіка перехідна — період, упродовж якого економіка країни або кількох країн переходить в істотно (сутнісно) інший стан внаслідок докорінної трансформації економічної системи, а отже, її підсистем і елементів. Найважливішими закономірностями Е.п. є роздержавлення (в т.ч. приватизація), лібералізація, корпоратизація і структуризація економіки. Загальною закономірністю цього процесу щодо країн з високим і середнім рівнем розвитку є перехід від капіталізму до прогресивнішого ладу (див. Закон соціалізації). Розрізняють різні моделі перехідної економіки постсоціалістичних країн (див. Моделі трансформаційних процесів у постсоціалістичних країнах). Перехідний період існує і в межах однієї економічної системи, зокрема, при переході від менш розвиненої стадії або ступеня (етапу) до більш розвиненої. Проте упродовж такого періоду відбуваються не істотні (докорінні), а якісні зміни в економічній системі. Всупереч такій закономірності 1991 в Україні розпочався перехід від системи "державно-номенклатурного соціалізму" до економічної системи капіталізму взірця кінця XIX— початку XX ст., але із значно більшою чисельністю безробітних і мінімальним соціальним захистом населення. Внаслідок цього в Україні у 90-ті XX ст. — на початку XXI ст. відбулася істотна деградація продуктивних сил, насамперед науки і основної продуктивної сили (див. Деградація людини). Щодо техніко — економічних відносин економіка України внаслідок істотного розриву навіть раціональних економічних зв'язків з країнами — колишніми республіками СРСР стала значною мірою закритою щодо країн СНД, не змогла інтегруватись у міжнародний поділ праці (свідченням чого є переважання в експорті паливно-сировинної групи), тому за роки незалежності вона також характеризувалася поступовим регресом у бік слаборозвинених країн світу. За цей період також значно погіршилась якість технологічного способу виробництва, що базується на машинній праці, оскільки зросло фізичне й моральне зношування основних фондів; зменшилася питома вага та якість технологічного способу виробництва, що базується на автоматизованій праці, тому Е.п. значною мірою супроводжувалася рухом до технологічного способу, що базувався на ручній та машинній праці. Внаслідок кланово-номенклатурної приватизації відносини економічної власності трансформувалися в антагоністичну форму розвитку продуктивних сил, що відповідає етапу занепаду класичного капіталізму. Оскільки при цьому тривав інтенсивний процес первісного нагромадження капіталу, закономірністю якого в усіх країнах світу є початкова капіталізація сфери обігу, утвердження в ній підприємницької діяльності, в Україні в 90-ті відбувалося значне поглиблення цього процесу, пролетаризація переважної більшості робітників та інтелігенції. Водночас ця трансформація супроводжується значним руйнуванням колективних господарств, в сімейно-підсобних господарствах використовується виснажлива, здебільшого ручна праця, нерідко з меншим рівнем механізації, ніж за феодалізму. Така орієнтація відкидає сільське господарство на рівень 50-х. Крім того, в Україні формувались такі елементи економічної структури, як зрощування великих монополізованих підприємств та наймогутніших підприємств тіньового капіталу з вищими чиновниками державного апарату і формування прошарку кланово-номенклатурної буржуазії. Водночас у сфері соціальних відносин активно створювалося класове суспільство. В Україні 90-х було зруйновано деякі раціональні форми економічного регулювання (зокрема державне планування економіки), знищено управління державним сектором і замість цього інтенсивно насаджувалися ринкові важелі саморегулювання, виникли атрибути ринкової економіки (фондова, валютна, товарна біржі, а також біржа робочої сили, поява мільйонів акціонерів та ін.), які за оптимального поєднання державного та корпоративного регулювання і ринкового саморегулювання сприятимуть розвитку зрілих форм економічної системи капіталізму. Щодо трансформаційних процесів, з погляду організаційної форми розвитку продуктивних сил (зокрема співвідношення планомірності й стихійності), Е.п. 90-х характеризувалася значним посиленням стихійності, формуванням декількох укладів за переважання приватнокапіталістичного. У ній залишалися окремі елементи соціалістичного змісту (значно менший соціальний захист, трудова колективна власність тощо). Отже, з погляду формаційного підходу (який домінує порівняно з загально-цивілізаційним), Е.п. України характеризувалася своєрідним сплетінням підсистем та елементів як з однотипних, так і з різнотипних економічних систем. Визначальними в ній є процеси первісного нагромадження капіталу та низка головних ознак, особливостей капіталізму на нижчій стадії його розвитку, на якій переважала ринкова економіка (див. Домонополістичний капіталізм). Процеси, які відбуваються на мікро- і макрорівнях в Е.п., вивчає транзитологія: кожному з цих рівнів властиві свої особливості (див. Корпоратизація державної власності; Лібералізація економіки).









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.