Економічний енциклопедичний словник

Економічна незалежність — власність народу на національне багатство, незалежність держави у формуванні й розвитку власної економічної системи та здійсненні зовнішньоекономічної діяльності в інтересах народу. Відповідно до структури економічної системи основними напрямами досягнення Е.н. є незалежність у формуванні й розвитку: 1) продуктивних сил; 2) техніко — економічних відносин; 3) організаційно-економічних відносин; 4) економічної власності: 5) господарського механізму. Внаслідок взаємодії цих підсистем формується незалежність складніших метасистем. Так, незалежність у формуванні та розвитку продуктивних сил і техніко — економічних відносин в їх єдності означає незалежність держави в розвитку технологічного способу виробництва; кожний з цих напрямів має декілька конкретніших форм, аспектів свого розвитку. Оскільки сучасна система продуктивних сил складається із засобів праці, предметів праці, людини, науки, використовуваних людьми сил природи, інформації, форм і методів організації виробництва, то в її межах конкретними формами Е.н. держави є: 1) технічна, або техніко — технологічна незалежність (техніка розглядається як синонім сучасних засобів праці); 2) сировинна незалежність; 3) кадрова незалежність; 4) наукова незалежність; 5) незалежність в освоєнні й використанні ядерної, сонячної та інших видів енергії (які є силами природи), або енергетична незалежність; 6) інформаційна незалежність; 7) незалежність у впровадженні власних форм і методів організації виробництва (організаційно-виробнича незалежність). Кожна з цих форм має низку практичних параметрів, вимірів. Так, важливою ланкою енергетичної незалежності є здатність країни проводити самостійні наукові дослідження, насамперед з проблем ядерної та термоядерної енергії, й використовувати отримані результати у будівництві атомних електростанцій, а також наявність ядерного палива і вміння його збагачувати тощо. Повніше її сутність розкривається в енергетичній безпеці (див. Енергетична безпека). Е.н. (суверенітет) можлива лише за наявності всіх її метасистем, підсистем, елементів та компонентів. Водночас за умов інтернаціоналізації та глобалізації економіки будь-яка країна світу змушена певною мірою поступатись своєю Е.н., в т.ч. її окремими складовими (див. Суверенітет економічний). Найважливішими підсистемами Е.н. є незалежність у формуванні та розвитку відносин економічної власності та господарського механізму.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити