Економічний енциклопедичний словник

Економічний егоїзм — гіпертрофовані економічні інтереси різних суб'єктів господарської діяльності, а також районів і регіонів країни, які ставлять їх понад інтереси відповідних суб'єктів. Основні типи Е.е. суб'єктів господарської діяльності — індивідуальний, сімейний, груповий, колективний. У межах колективного виділяють такі форми Е.е.: егоїзм окремої бригади, цеху, підрозділу тощо; у межах територіального Е.е. — егоїзм населеного пункту, району, області, автономної республіки. З погляду соціальної структури розрізняють егоїзм окремого соціального прошарку, верстви, соціальної групи й класу. Так, Е.е. регіону всередині країни виявляється у прагненні отримати якомога більшу частку бюджетних коштів, дотацій з бюджету незалежно від частки створеного в регіоні національного доходу в не екстремальних (не форс-мажорних) умовах. Е.е. працівника в бригаді виявляється у прагненні отримати заробітну плату, частину прибутку незалежно від ефективності власної праці, стажу і кваліфікації тощо. Суб'єктивними причинами Е.е. є відсутність або низький рівень відповідальності, культури суб'єктів економічної діяльності та посадових осіб, неефективний господарський механізм, складність у точному визначенні трудового внеску різних суб'єктів господарювання. Об'єктивні причини Е.е. — відсутність умов для дії закону вартості, закону пропорційного розвитку, закону планомірного розвитку, існування антигуманних і антидемократичних економічних систем тощо. Антипод Е.е. — економічний альтруїзм — здатність людини безкорисливо жертвувати своїми інтересами задля іншої людини.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити