Економічний енциклопедичний словник

Економічні ресурси — сукупність ресурсів, які використовуються в господарській діяльності для виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних і нематеріальних благ, задоволення потреб населення, що зростають. Е.р. поділяють на природні (сировинні, геофізичні), трудові, капітальні (основні фонди), оборотні засоби (матеріали), фінансові, інформаційні. Е.р. — пасивні речові та активні особисті фактори виробництва, які використовують для виробництва товарів і послуг. До активних Е.р., які є джерелом новоствореної вартості, належать праця, підприємницька діяльність (як особливий вид праці), до пасивних — земля, засоби виробництва, наука та інформація. В одній країні або у масштабі всього світу нині обсяги більшості Е.р. природно обмежені. Однак про обмеженість засобів виробництва, робочої сили та ін. можна говорити лише умовно. Водночас справді обмеженими є лише окремі види природних ресурсів (нафта, газ тощо). Ця обмеженість с абсолютною (див. Закон відносної рідкісності ресурсів). Крім особистих і речових факторів виділяють відтворювані й не відтворювані фактори. До перших відносять створені й відновлювані природою (грунт, водні басейни тощо) і суспільством (засоби виробництва, наука, інформація), до других — корисні копалини, що використовуються як сировина. Водночас існують фактори, які спільно відновлюються у процесі взаємодії людини з природою (наприклад, трудові ресурси). Інша класифікація ресурсів — поділ їх на природні, трудові, інвестиційні (грошові), наукові та інформаційні. Кожний з названих ресурсів можна подати у вигляді ресурсного ринку, який складається з декількох конкретніших ринків.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити