Економічний енциклопедичний словник

Закон вартості — загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між суспільно необхідною працею (витраченою на виробництво товару з урахуванням умов його відтворення та його якості) та цінами товарів за відносної відповідності попиту і пропозиції. В узагальненій формі З.в. — це обмін еквівалентів (обмін товарів і послуг між виробниками та їх купівля на ринку відповідно до суспільно необхідних витрат на їх виробництво). Це є першою ознакою З.в. Внаслідок цього він є законом сфери безпосереднього виробництва. Згідно з ним мінові пропозиції при обміні товарів регулюються суспільно необхідними витратами, що формуються на основі витрат живої та уречевленої праці на підприємствах, які виробляють переважну кількість товарів і послуг, тобто на основі середньої для суспільства продуктивності, інтенсивності та складності праці, середнього рівня кваліфікації працівників тощо. Друга ознака З.в. — обмін товарів відповідно до кількості та якості витраченої на їх виробництво суспільно необхідної праці — спостерігається за оптимального співвідношення попиту і пропозиції. Це означає, що вартіснотворним фактором стає оборот функціонуючого капіталу, його органічна будова. У даному випадку З.в. діє як закон у сфері обміну, оскільки суспільна трудова вартість товару є основою ціни, законом цін. Третя ознака З.в. — наявність сталих зв'язків між виробниками однієї галузі через конкуренцію, за якої здійснюється взаємний тиск одного підприємця на іншого. Встановлюється щільний взаємозв'язок між З.в. та законами конкуренції, входження їх як складових до З.в. Четверта ознака З.в. виражає внутрішньо необхідні й суттєві зв'язки між працею виробника товарів, попередніми (суспільно необхідним робочим часом у момент їх безпосереднього виробництва) і нинішніми умовами виробництва. У класичному вигляді (ціни товарів коливаються навколо вартості) З.в. діяв лише за простого товарного виробництва. В епоху домонополістичного капіталізму з перетворенням вартості товарів на ціну виробництва З.в. діє у формі коливання цін навколо цін виробництва, які формуються внаслідок внутрігалузевої та міжгалузевої конкуренції, переливання капіталу між галузями і сферами економіки. В умовах монополістичної (в т.ч. олігополістичної) конкуренції ціноутворення здійснюється на основі взаємодії монопольно високих та монопольно низьких цін, причому визначальними є монопольно високі ціни, що зумовлює відсутність еквівалентності в процесі обміну товарів і послуг, тобто наявність могутньої контртенденції в дії З.в., яка значно послаблює його роль та значення. Вартіснотворним фактором стає обсяг монополістичного, передусім транснаціонального, капіталу. Внаслідок реалізації основних ознак З.в. є: 1) стихійним регулятором товарного виробництва (простого і капіталістичного), але не одноосібним, а разом з іншими економічними законами; 2) рушійною силою стихійного розвитку продуктивних сил; 3) основою диференціації товаровиробників, в т.ч. власників капіталістичних підприємств. У процесі розвитку світового господарства, зокрема світового ринку, З.в. виявляється як взаємодія національної та інтернаціональної вартостей (див. Закону вартості інтернаціональні форми).


Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити