Економічний енциклопедичний словник

Засоби праці — уречевлені в окремих речах або комплексі речей сили природи, якими людина діє на предмети праці і завдяки яким нею привласнюються речовина природи та її нові сили з метою задоволення своїх потреб. З часу виготовлення З.п. починається власне людська праця (див. Виробництво). До складу З.п. нині входять такі елементи: машини, устаткування, земля (специфічний З.п.), способи перетворення, збереження і передання інформації, труби та ін. В історії розвитку З.п., які є проміжними у взаємодії людини і природи, виділяють три основні етапи: 1) знаряддя ручної праці; 2) знаряддя машинної праці; 3) знаряддя автоматизованої праці. Останні є матеріальною основою виникнення й розвитку сучасного технологічного способу виробництва, заснованого на автоматизованій праці. Центральна ланка революційних змін у З.п. з часу розгортання НТР — поява четвертої ланки машини — автоматичного керівного пристрою, який долає обмеженість психофізичних можливостей людини як суб'єкта, що управляє, й істотно змінює роль людини у процесі виробництва. Сучасні З.п. дедалі ширше охоплюють різні види трудової діяльності: технологічну, транспортну, енергетичну та контрольно-управлінську. Впровадження принципово нових З.п. у виробництво зумовлює безпосередній вплив на предмети праці найновішої технології: на структуру речей на молекулярному, атомному і субатомному рівнях, що зумовлює якісні зміни у змісті праці людини, сприяє розвитку її сутнісних сил у процесі виробництва. Якщо в умовах машинних З.п. відбувалося технологічне підкорення праці капіталом, то автоматизована система машин є матеріальною основою для подолання техніко — економічного відчуження працівника від засобів виробництва. Вища форма еволюції З.п. — техніка, в межах якої виділяють напівавтоматичні та автоматичні лінії, автоматизовані дільниці, цехи, заводи (т.зв. безлюдні виробництва). Соціально-економічна форма З.п. за капіталістичного способу виробництва — постійний капітал, а в разі викупу працівниками підприємств і створення на цій основі народних підприємств — народні фонди. Деякі вчені стверджують, що З.п. (які вони, як правило, ототожнюють з капіталом) мають фізичну продуктивність, тобто є самостійним джерелом прибутку, так само як і земля та інші фактори виробництва. Насправді єдиним джерелом вартості є праця. Водночас у процесі взаємодії робочої сили та З.п. виникає нова продуктивна сила, що є джерелом певної частки додаткової вартості.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити