Економічний енциклопедичний словник

Інтелектуальна власність — різні об'єкти інтелектуальної діяльності і продукти інтелектуальної творчої праці, а також відносини економічної власності між різними суб'єктами з приводу привласнення цих об'єктів у всіх сферах суспільного відтворення. Щодо юридичних відносин І.в. є сукупністю об'єктів авторського винахідницького права, а також прав, пов'язаних з різними видами промислової власності та захистом від недобросовісної конкуренції. Поняття "І.в." уперше запроваджено 1967 конвенцією, відповідно до якої було засновано Всесвітню організацію інтелектуальної власності. Об'єктами І.в. є твори науки, літератури, мистецтва (зокрема, виконавчої авторської діяльності, звукозапису, радіо і телебачення); різні види творчої діяльності у сфері виробництва, в т.ч. відкриття, винаходи, раціоналізаторські пропозиції, промислові зразки, програми для комп'ютерів, бази даних, "ноу-хау", торгові секрети, товарні знаки, фірмові найменування. Під кутом зору політекономії в І.в. виділяють речовий зміст (об'єкти економічної власності) та суспільну форму — відносини між різними економічними суб'єктами щодо привласнення результатів відкриттів, винаходів тощо в різних сферах суспільного відтворення. Теоретичним вираженням І.в. є певна підсистема економічних категорій: інтелектуальна праця та її засоби, ціни на товари і послуги І.в. та ін. Найбільша за обсягами І.в. зосереджена у США, які щорічно продають прав на І.в. більш ніж на 30 млрд. дол.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити