Економічний енциклопедичний словник

Іпотека (гр. hypotheke — застава, заклад) — застава землі та іншого нерухомого майна (будинків, споруд тощо) для отримання грошової позики — т.зв. іпотечного кредиту. Однакове нерухоме заставлене майно може забезпечити отримання кількох позик, сума яких не перевищує вартості майна. Власник не має права продавати його до погашення боргу або продає за згоди покупця взяти на себе виплату позики під цю заставу тощо. У разі несвоєчасної сплати боргу чи відсотків майно переходить у власність кредитора або продається на торгах. Водночас І. сприяє збагаченню лихварів, рантьє.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити