Економічний енциклопедичний словник

Компанія (фр. compagnie, від лат. сит — разом і panis — хліб; товариство, що разом заробляє свій хліб) — форма юридичних осіб, яким належить підприємство: 1) об'єднання підприємців у сфері промисловості, торгівлі, транспорту, страхування тощо, яке базується на пайовій участі окремих його членів; 2) корпорація, товариство, об'єднання; 3) група осіб, об'єднаних певними економічними інтересами, нерідко фірма, якщо у неї навіть один власник. Найпоширеніша форма К. — акціонерні товариства (відкритого і закритого типів). Водночас з'явилися товариства (повні й змішані), асоціації (концерни, консорціуми, холдингові К. та ін.). За формами власності К. поділяють на приватні, колективні, державні та змішані. Відповідно до сфери діяльності — національні й транснаціональні К. Наприкінці XIX ст. великі К. перетворюються на монополії (див. Монополія). Найпоширеніша форма інтеграції господарської діяльності великих і малих К. — корпоративна система договірно-контрактних угод (див. Франчайзер). Сучасними видами К. є інвестиційні, інжинірингові, офшорно-страхувальні (надають послуги з мінімізації податків), фінансові (спеціалізуються на кредитуванні окремих галузей) та ін. Компанії з обмеженою відповідальністю поділяють на приватні і публічні. Основні організаційні форми управління у великій К. — лінійна, функціональна, лінійно-функціональна, програмно-цільова, дивізіональна та матрична.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити