Економічний енциклопедичний словник

Кондомініум, кондомінат (лат. con — разом і dominium — володіння, влада) — 1) об'єднання власників в одному комплексі нерухомого майна (найчастіше це будинок), у т.ч. нежитлових приміщень, спільне володіння цим майном. Власники квартир (або будинків) створюють товариство домовласників, яке за їх згодою реалізує права володіння, користування та розпорядження власністю. Окремі елементи такої власності: сходи, міжквартирні сходові клітки, ліфт та ліфтові шахти, коридори, дахи, підвали, технічні поверхи, а також ділянки з відповідною інфраструктурою та деякі інші об'єкти. Власники спільно утримують і ремонтують усе нерухоме майно пропорційно обсягам загальної площі. Таке товариство є некомерційним, не несе відповідальності за окремих власників (і навпаки). Воно має свій статут, який посвідчує нотаріус і реєструють органи місцевого самоуправління. Після отримання реєстраційного свідоцтва набуває прав юридичної особи; 2) у міжнародному праві спільне володіння кількома державами однією територією.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити