Економічний енциклопедичний словник

Концепція нації економічна — спосіб пізнання, сукупність ідей та поглядів щодо виникнення, розвитку та економічної сутності нації. Стосовно виникнення нації розрізняють психологічне тлумачення (його представники — австрійський філософ О.Бауер, французький філософ Е.Ренан та інші — розглядали націю як результат спільного характеру та психології людей і народів, узгодженої різними поколіннями); етатистське (виникнення нації його прихильники пов'язують з появою та розвитком держави); культурницьке (нація розглядається як результат спільної національної культури, зокрема мови). Ці погляди абстрагуються від економічного аспекту проблеми (лише опосередковано й частково він представлений в етатистській теорії). Досліджуючи економічну сутність нації, засновники економічної теорії, зокрема Д.Рікардо, визначали її як географічний простір з природними факторами, ґрунтами різної родючості. Пов'язуючи націю передусім з факторами виробництва, деякі автори (насамперед англійський економіст Джон Мілль) вважали її регіоном, у межах якого фактори виробництва є мобільними, але ця мобільність обмежується державними кордонами. В працях Б.Оліна, навпаки, нація та регіон характеризуються як центри щодо нерухомих факторів виробництва. Інший напрям тлумачення економічної сутності нації — спроба класифікувати її як певну цінову систему, пов'язану з проблемою ринків і рухом золота. Обидва різновиди економічного тлумачення нації різною мірою (найбільше той, що пов'язує її з ринками) помилково абстрагуються від комплексної характеристики економіки (тобто як певної сукупності відносин економічної власності, з одного боку, та господарства певної країни — з іншого). В історико-економічному тлумаченні німецький економіст К. Каутський основними ознаками нації називав наявність загальної території, спільної мови і традицій, з-поміж яких найважливішими вважав спільну територію і мову. В.Ленін визначав націю як неминучий продукт і неминучу форму епохи суспільного розвитку, зокрема формування буржуазних зв'язків, у т.ч. національних ідей. На думку, Й.Сталіна, який критикував визначення нації О.Бауера та К.Каутського, нація є стійкою спільністю людей, яка історично склалася, виникла на базі спільності мови, території, економічного життя та психологічного складу, що виявляється в спільності культури. В історико-економічному аспекті у визначенні нації органічно поєднуються базисні та надбудовні елементи. До комплексної характеристики перших наблизився К.Каутський, називаючи загальну територію та спільність економічного життя. Водночас така ознака нації, як спільність економічного життя, є надто аморфною, тому логічніше твердити про наявність загальної території, на якій формується і розвивається конкретна національна економічна система, в т.ч. її підсистеми, які формують різні складові економічної нації. Зокрема, конкретизуючи основні ознаки економічної сутності нації, слід виділяти людину економічну в діалектичній єдності людини-працівника і людини-власника, відповідні потреби та інтереси. Так, внаслідок трудової міграції близько 7 млн осіб з України значно послаблено економічний потенціал української нації, зменшується ареал вживання мови та ін. Похідні ознаки економічної нації у сфері надбудовних відносин — спільність мови, культури, психології, ідей, історії та ін. Як і всі інші економічні категорії, категорія "економічна нація" є історичним поняттям, одна з вимог якого — певна плинність, динамізм основних ознак. Так, на етапі становлення нації домінують такі її ознаки, як спільність території та окремих ознак економічної системи (передусім суспільного поділу праці в межах національних кордонів, що зумовлює виникнення та розвиток товарно-грошових відносин, концентрованим виявом яких є єдина національна валюта, центральний банк як суб'єкт господарського механізму). За інтенсивної інтернаціоналізації технологічного способу виробництва послаблюється значущість спільної території та спільність ознак економічної системи й зростає роль інших аспектів економічної системи (передусім спільних економічних потреб та інтересів) і надбудовних сторін — спільність мови, національної ідеї (в єдності економічного та неекономічного аспектів), менталітету, історії, а також соціальних і політичних інститутів, національної символіки тощо. Отже, системне визначення сутності нації передбачає комплексну характеристику цієї категорії в економічному, соціальному (наявність основних класів), політичному, правовому (наявність чинного національного законодавства), культурному, духовному (дух нації), психологічному, ідеологічному та інших аспектах. З урахуванням зазначеного сучасна нація означає населення, що проживає здебільшого на одній території (в регіоні), об'єднаній спільними продуктивними силами (передусім економічними потребами та інтересами індивідів, трудових колективів і суспільства), суспільним поділом праці, відносинами економічної власності, товарно-грошовими відносинами (насамперед єдиною валютою), а також національним господарським механізмом. Внутрішньою сутністю нації економічної є населення, що проживає здебільшого на одній території, об'єднане спільними продуктивними силами, економічними відносинами й господарським механізмом, до складу якого входять базисні та надбудовні елементи (наприклад, національне законодавство).






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.