Економічний енциклопедичний словник

Кооперування виробництва — форма техніко-економічних зв'язків підприємств, які спеціалізуються на виготовленні окремого товару. К.в. зумовлене поділом народного господарства на галузі та підгалузі й спеціалізацією на випуску однорідних виробів, деталей, напівфабрикатів тощо, виділенням в окремі галузі виробництва частин готових продуктів і стадій технологічного процесу. Про ступінь часткового поділу праці свідчить, наприклад, поділ американською статистикою обробної промисловості на понад 420 галузей. У машинобудівній і електротехнічній промисловості Франції на поставки з кооперації припадає бл. 60% вартості готової продукції. З одного боку, К.в. безпосередньо зумовлено спеціалізацією виробництва (як формою суспільного поділу праці), з іншого — сприяє поглибленню спеціалізації виробництва. Конкретні форми К.в. залежать від специфіки галузей промисловості, техніки й технології виробництва. Так, у машинобудівній промисловості кооперування охоплює зв'язки у формі поставок головному заводу окремих деталей, вузлів, заготовок того чи іншого виробу. В разі кооперування між підприємствами машинобудівної та металургійних галузей промисловості металургійні галузі постачають спеціальні сорти прокату та інші заготовки окремих деталей. Про ступінь розвитку К.в. у межах окремих гігантських корпорацій США свідчить те, що окремі деталі, вузли автомобілів для корпорації "Дженерал моторз" постачають майже 40 тис. дрібних і середніх підприємств. У промисловості розрізняють три основних види К.в.: 1) агрегатне; 2) подетальне; 3) технологічне (див. Кооперовані поставки). Показниками К.в. є кількість підприємств, які постачають комплектуючі деталі й вироби головному заводу, частка напівфабрикатів і виробів, що надходять у вигляді кооперування, у собівартості продукції головного заводу. У "Дженерал моторз" частка закупівель деталей і вузлів у сумі обігу — до 50%, "Тойота" і "Ніссан" закуповують 70% деталей і матеріалів. Промислові підприємства України брали участь у К.в. разом з підприємствами інших республік СРСР. У промисловості України до 80% продукції не мали завершеного технологічного циклу, тобто виготовлялися часткові продукти. Значні обсяги К.в. були нераціональними. За межі України вивозилося 49% і водночас завозилося 43% металевих виробів, що свідчило про значні зустрічні перевезення. Після розпаду СРСР багато виробничих зв'язків, у т.ч. раціональних, між підприємствами різних республік було розірвано, що призвело до поглиблення економічної кризи в Україні. Тому доцільно відновити раціональні економічні зв'язки з К.в., а замість економічно нераціональних налагоджувати раціональні, насамперед усередині країни.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.