Економічний енциклопедичний словник

Культура правова — сукупність різних видів правової діяльності людини (законотворчої, дотримання законності та правопорядку, правової свідомості та ін.) у сфері функціонування та розвитку права, а також система формалізованих нормативних взаємовідносин, які регулюються законами та нормами, що охороняються державою. К.п. поділяють на індивідуальну правову, правову культуру професійних груп, соціальних верств і прошарків населення, державних і громадських органів. У західній науковій літературі традиційно розрізняють внутрішню (характеризує глибину індивідуального сприйняття права та вміння людини застосовувати норми чинного законодавства задля власних потреб та інтересів) та зовнішню (означає правову зрілість усього суспільства; є одним з аспектів існуючої в суспільстві соціонормативної системи). В межах соціологічного підходу до оцінки К.п. вимір К.п. здійснюється щодо членів суспільства та їхнього соціального статусу, рівня освіти, постановки соціально активних життєвих цілей, вибору мотивів і варіантів поведінки, почуття законності та справедливості тощо. Для оцінки та характеристики К.п. у сфері державного управління суттєвими є: дотримання законності, усунення зловживань владою, гарантії забезпечення законних прав і свобод громадян та ін. Цих норм К.п. в Україні здебільшого не дотримуються.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити