Економічний енциклопедичний словник

Леонтьєв Василь Васильович (1906— 1999) — американський економіст, лауреат Нобелівської премії за розвиток методу "витрати — випуск" та його застосування до важливих економічних проблем. Народився в Санкт-Петербурзі (Росія). У 1925 опублікував статтю про перший баланс народного господарства СРСР за 1923—1924, в якій уперше зробив статистичний аналіз виробництва і розподілу суспільного продукту у формі міжгалузевих зв'язків, започаткував новий науковий напрям розвиненого міжгалузевого аналізу. Працював в Інституті світової економіки при Кільському університеті (Німеччина), згодом — радником міністра залізниць у Нанкіні (Китай). У 1931 переїхав до США. Л. першим сформулював основні положення методу "витрати — випуск", які отримали назву економіко-математичних моделей міжгалузевого балансу. У запропонованій ним шаховій балансовій таблиці кожна галузь представлена як така, що виробляє і купує. По горизонталі зазначено розподіл виробленої продукції та послуг кожної галузі, по вертикалі — витрати галузі як продукція інших галузей. Це дає змогу оцінити прямі й побічні наслідки змін у масштабах, технології та структурі виробництва, споживчому попиті, зовнішній торгівлі, співвідношенні цін і доходів та ін. Водночас Л. побудував систему лінійних рівнянь з використанням коефіцієнтів витрат на виготовлення продукції. Серед здобутків Л. є розрахунок на базі міжгалузевого балансу 1958 умовної структури міжгалузевих зв'язків в економіці США в перспективі на 1964. До 1973 таблиці "витрати — випуск" було розроблено для 64 країн. Широко відомий і "парадокс Леонтьєва" (див. Леонтьєва парадокс). Метод "витрати — випуск" є також джерелом глибшого розуміння структури торгівлі у відносинах між різними країнами. В леонтьєвській моделі міжгалузевого балансу світової економіки — 2625 рівнянь; 171 держава і територія об'єднані в 15 регіонів переважно за географічною ознакою, характером управління господарством і рівнем економічного розвитку, який оцінюється за обсягом доходу на душу населення і часткою обробної промисловості у валовому продукті; в ній враховано взаємозв'язки виробництва і споживання товарів та послуг, торговельні та фінансові потоки між регіонами.

Під час кризи 1973—1975 у США Л. очолив Ініціативний комітет за національне економічне планування. Водночас у Конгрес було внесено законопроект "Про збалансоване зростання та економічне планування", який передбачав розробку і подання уряду через кожні два роки плану економічного розвитку країни на наступні шість років. Проте цей законопроект не було прийнято.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити