Економічний енциклопедичний словник

Ліцензія (лат. Іісеntia — свобода, право) — 1) дозвіл, виданий державними органами фізичним та юридичним особам на певний вид діяльності або операцій; 2) надання фізичній або юридичній особі права використовувати захищені патентами об'єкти інтелектуальної власності (винаходи, знання тощо), а також технологію виробництва, інформацію та ін.; 3) дозвіл від державних органів на торговельну діяльність, в т.ч. експортну та імпортну (в останньому випадку це зовнішньоторговельна Л.). У межах зовнішньоторговельної Л. розрізняють генеральну і разову. Л. зовнішньоторговельні поширюються на окремі види товарів або їх сукупність. Якщо Л. надається на використання захищених видів інтелектуальної власності, то вона оформляється ліцензійними угодами. Важливим для України є патентування, продаж і купівля Л. Розробка і продаж Л. передбачають стадії: 1) визначення проблеми патентування загалом; 2) обґрунтування ліцензійних тем, до яких іноземні фірми виявляють зацікавленість; 3) забезпечення готовності намічених Л. (обмеження патентної чистоти винаходів, забезпечення таємниці винаходів до моменту їх патентування тощо); 4) забезпечення інформації про винахід. Планування імпорту Л. передбачає визначення технічної та економічної доцільності придбання Л.; пошук, вивчення і вибір продавців Л.; техніко-технологічна оцінка вибору; формування конкурентного середовища; отримання зразків продукції та їх випробування, визначення економічного ефекту від купівлі Л. Ліцензійна продукція в Україні 2000 становила 1,1% загального обсягу відвантаженої промислової продукції, 2002 — 1,5%.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити