Економічний енциклопедичний словник

Матеріальне виробництво — виробництво, безпосередньо пов'язане з виготовленням матеріально- речових благ (цінностей) і наданням матеріальних послуг, а отже, виступає основою життя людського суспільства. До М.в. належать промисловість, сільське господарство, будівництво, вантажний транспорт, торгівля та громадське харчування (частково), сфера зв'язку (частково), матеріально-технічне постачання, заготівля та особисте підсобне господарство. До нематеріального виробництва відносять освіту, охорону здоров'я, культуру, мистецтво, громадське харчування (частково), житлово-комунальне господарство, різні невиробничі види побутового обслуговування, пасажирський транспорт і зв'язок, апарат державного управління, кредитування, систему страхування та ін., не пов'язані з виготовленням матеріально-речових благ (цінностей). Із зростанням продуктивності праці в більшості розвинених країн світу впродовж останніх двох з половиною століть частка М.в. скорочувалася і стала значно меншою, ніж сфера нематеріального виробництва. Зокрема, в сільському господарстві у середині XVII ст., було зайнято близько 80% населення, наприкінці XX ст. — менше 10%, а в окремих країнах світу — 2—5%. Скорочення сфери М.в. також зумовлено дією закону зростання нематеріальних (соціальних і духовних) потреб, внаслідок чого ця сфера у розвинених країнах світу становить лише бл. 20% (в Україні — приблизно 50%). У сфері М.в. виділяють ті ж складові, як й у виробництві (див. Виробництво), а його розвиток підпорядкований відповідним законам.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити