Економічний енциклопедичний словник

Міжнародний ринок капіталу — підсистема міжнародних економічних відносин (передусім відносин економічної власності) між різними суб'єктами з приводу формування та перерозподілу фінансових ресурсів між країнами. Суб'єктами М.р.к. є передусім ТНК і ТНБ, страхові та інвестиційні компанії, уряди, міжнародні й регіональні фінансово-кредитні організації (МВФ, МБРР та ін.). Основними підсистемами М.р.к. є ринок грошей, ринок капіталів і фондовий ринок. Ринок грошей забезпечує акумуляцію коштів (переважно у формі депозитів) і надання короткотермінових (до 1 року) кредитів. Ринок капіталів використовує куповані та платіжні засоби, які обслуговують зовнішньоторговельні операції, міжнародні кредити. Ринок капіталів зосереджує довготермінові кредити, що здебільшого використовуються для фінансування капіталовкладень терміном від 1 до 15 і більше років. На фондовому ринку основними видами операцій є емісія та торгівля цінними паперами. Для М.р.к. 80—90-х XX ст. та початку XXI ст. характерні поширення нових форм і гібридів фінансових інструментів, зокрема нових видів банківських рахунків і послуг, розширення функцій фінансово-кредитних інститутів та поява нових, перерозподіл цінових і кредитних ризиків, міжнародних акцій. Основними особливостями М.р.к. є наростання обсягу капіталів, транснаціональний характер його формування, вагомий вплив МВФ, зосередженість у розвинених країнах світу.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити