Економічний енциклопедичний словник

Міжнародні економічні організації — сукупність міжнародних міжурядових і неурядових установ та організацій, створених для налагодження і розвитку економічного, політичного, соціального, культурного співробітництва, регулювання світогосподарських зв'язків, стабільного розвитку світової економіки на основі дотримання принципів міжнародного права. Наприкінці 90-х XX ст. налічувалося до 5 тис. М.е.о., у т.ч. понад 300 міжурядових. Матеріальною основою виникнення та розвитку М.е.о. є інтернаціоналізація технологічного способу виробництва, яка значно посилилася з розгортанням НТР, передусім інформаційної. М.е.о. міжурядові створюються на основі добровільної участі країн, передбачають існування постійних наддержавних органів, наділених певними повноваженнями та функціями і затверджуються міжурядовими угодами. Водночас частина з них створена на комерційній основі і ставить за мету привласнення прибутків. М.е.о. неурядові не ставлять собі комерційну мету і не затверджуються міжурядовими угодами. За обсягом виконуваних нею функцій значною мірою належить до М.е.о. і найважливіша міжнародна організація — ООН (до складу якої наприкінці 90-х входило понад 185 країн, у т.ч. Україна), створена з метою забезпечення миру і безпеки народів, мирного врегулювання міжнародних конфліктів. У розвитку М.е.о. виділяють декілька етапів. Перший етап охоплює 1945 — кінець 50-х і характеризується абсолютною перевагою США у сфері торгівлі та валютно-фінансових відносин. З ініціативи США на міжнародній конференції ООН 1944 створено МВФ і МБРР як незалежні спеціалізовані установи ООН, які і нині відстоюють передусім американські інтереси. У 1998 було створено ГАТТ за участю 23 країн (див. Генеральна угода про тарифи і торгівлю). Другий етап розвитку М.е.о. розпочався на початку 60-х і характеризувався передусім створенням 1961 ОЕСР, до якої увійшли 24 розвинені капіталістичні країни, нині ця організація налічує 30 країн. Одна з головних причин створення ОЕСР — необхідність координації економічної політики між центрами світового господарства. Крім того, наприкінці 50-х — на початку 60-х розпалася колоніальна система, багато з цих країн вступили до М.е.о., передусім ООН, ГАТТ, МВФ. Тому ОЕСР повинна була координувати свою політику стосовно більшості країн, що розвиваються. При ОЕСР було створено декілька установ, передусім Міжнародне енергетичне агентство та Агентство з атомної енергії. У 1957 створено міжнародну організацію Європейське економічне співробітництво у складі 6 країн, яке у 90-х трансформувалось в ЄС у складі 15 країн і стало другим центром світового капіталістичного господарства, а 2004 до неї увійшли ще 10 країн. Третім таким центром стала Японія. З метою координації економічної політики розвинених країн світу стосовно слаборозвинених у сфері торгівлі 1964 при ООН створено ЮНКТАД (Конференцію з торгівлі та розвитку ООН). Для координації політики розвинених країн стосовно промислового розвитку слаборозвинених держав, зокрема прискорення їх індустріалізації, 1967 при ООН створено Організацію з промислового розвитку — ЮНІДО. Третій етап еволюції М.е.о. розпочався на початку 70-х і був значною мірою зумовлений загостренням валютної, енергетичної, сировинної кризи та іншими проблемами. Так, країни ОПЕК 1973— 1974 значно підвищили ціну на нафту, що призвело до розгортання світових інфляційних процесів і збільшення дефіцитів зовнішньоторговельних балансів країн-імпортерів і потребувало швидкого коригування економічної політики розвинених країн світу. Крім того, у деяких з цих організацій кількісно переважали країни, що розвиваються, з неоднорідними економічними інтересами, що вимагало створення економічної організації з вузького кола наймогутніших країн. Нею стала "група семи" найсильніших країн, основною метою якої є координація діяльності найвпливовіших М.е.о., передусім МВФ. Важливу роль у складі М.е.о. відіграла в останні десятиліття XX— на початку XXI ст. група Світового банку, до якої входять МБРР, Міжнародна фінансова корпорація, Міжнародна асоціація розвитку (створена для надання допомоги найбіднішим слаборозвиненим країнам), Міжнародне агентство з інвестиційних гарантій (страхує іноземні інвестиції у країнах, що розвиваються, від політичних ризиків) та Міжнародний центр регулювання інвестиційних суперечок (створений для стимулювання іноземних інвестицій наданням кваліфікованих арбітражних послуг). У 90-х у межах ОЕСР створено центр співробітництва з європейськими країнами з перехідною економікою для вивчення трансформаційних процесів у цих країнах, надання їм консультацій, фінансування окремих проектів і поступового розширення меж самої організації за рахунок нових розвинених країн. З 1.1.1995 розпочала свою роботу Світова організація торгівлі (СОТ), створена на Уругвайському раунді ГАТТ (1986-1994). СОТ включає ГАТТ як одну із складових і є міждержавним організаційно-правовим механізмом контролю та реалізації угод Уругвайського раунду у сфері світової торгівлі, проведення результативних консультацій, вироблення досконаліших універсальних правил лібералізації зовнішньоторговельних відносин та ін.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.