Економічний енциклопедичний словник

Міжнародні платіжні засоби — засоби погашення міжнародних кредитних зобов'язань, які зазнають кількісно-якісних змін у процесі еволюції світогосподарських зв'язків. За умов панування золотого стандарту (з початку XIX ст. до 30-х XX ст.) роль М.п.з. виконувало золото і деякі національні валюти найбільш розвинених країн світу, насамперед США і Великобританії, але провідна роль належала золоту. Це було зумовлено, з одного боку, найбільшою придатністю останнього виконувати функцію світових грошей, а з другого — значною питомою вагою золота в загальній структурі грошового обігу. Так, у 70-ті XIX ст. централізовані запаси монетарного золота становили у низці провідних країн світу бл. 40% грошей, які перебували в обігу. Після краху золотого стандарту валютна система стала спочатку ґрунтуватися на золотовалютному, а пізніше — на золотодоларовому стандарті, що було зафіксовано Бреттон-Вудськими угодами 1944 р. Основним М.п.з. після цієї угоди, яка функціонувала до початку 70-х, був американський долар. Хоч у новій валютній системі роль золота як М.п.з. збереглась, але серед країн — членів МВФ лише долар США вільно обмінювався на золото (зберігав зовнішню конвертованість для центральних банків інших держав). Зі зростанням економічної могутності інших країн (Японії, ФРН, Франції та ін.), інтенсифікацією процесів інтернаціоналізації господарського життя, відносним послабленням економічного потенціалу США роль М.п.з. почали виконувати національні валюти цих країн. Використання національної валюти як М.п.з. дає змогу країні оплачувати імпорт товарів і послуг без обов'язкового відповідного накопичення іноземної валюти (що прирівнюється до безпроцентного іноземного кредиту), сприяє експорту товарів і капіталу, зменшує валютний ризик, спричинений можливими витратами у зміні валютних курсів. Згідно з Кінгстонською угодою (відбулася на Ямайці 1976), головним М.п.з. повинна стати міжнародна колективна одиниця СПЗ ("спеціальні права запозичення"). її курс до 1974 визначався за офіційним золотим вмістом, що прирівнювався до долара США, а пізніше — на основі валютного кошика провідних національних валют (до 1981 — 16 національних валют, а після цього — з 5 найсильніших валют). З 1991 частка американського долара у "валютному кошику" становила 40%, німецької марки — 21, японської єни — 17, французького франка та англійського фунта стерлінгів — по 11%. Проте СПЗ і ЕКЮ (друга міжнародна розрахункова одиниця, яку 1999 замінило євро), не стали головним М.п.з. Таку роль виконує американський долар, який обслуговує нині понад 60% міжнародних розрахунків. СПЗ використовується для безготівкових міжнародних розрахунків на рівні офіційних державних органів, а євро — країнами-учасницями Європейської валютної системи як у розрахунках офіційних державних органів, так і в комерційних розрахунках (у розрахунках у торгівлі та ін.).






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.