Економічний енциклопедичний словник

Міжнародні резервні активи — валютні ліквідні засоби, які мають у своєму розпорядженні держави (державні, офіційні органи, центральні банки, а також міжнародні банки і компанії) і використовують для платежів за міжнародними (зовнішніми) зобов'язаннями. Стан М.р.а., їх обсяг і структура визначають ступінь міжнародної валютної ліквідності. Основними елементами М.р.а. на сучасному етапі є: золото, іноземні вільно конвертовані валюти, резервні позиції у спеціальних платіжних засобах (СПЗ) країн-членів і євро країн — членів ЄС, міжнародні вимоги в іноземній валюті (депозити, казначейські векселі, державні облігації, чеки, ринкові цінні папери, грошові акредитиви, телеграфні перекази та ін.), специфічні валютні активи — євровалюти (євродолари, евроєни тощо). Незважаючи на демонетизацію золота (втрату ним функції грошей), воно використовується як міжнародний резервний засіб, що є важливим гарантом зовнішньої (міжнародної) платоспроможності. Тому кожна країна прагне мати певну кількість золота у централізованих запасах. Більшість (бл. 85%) централізованих золотих запасів зосереджена у розвинених країнах. Однак золото безпосередньо практично не використовується як ліквідний засіб у міжнародних розрахунках. Воно концентрується в офіційних резервах (1991 — 36 тис. т), у приватній тезаврації (понад 25 тис. т), а також у ювелірних виробах (майже 40 тис. т), у промислових виробах і стоматології (майже 11 тис. т). Через це частка золота в М.р.а. зменшилась з 96% 1938 до 12% 1990. Найважливіша складова сучасної системи М.р.а. — окремі резерви національні валюти (передусім американський долар). Провідну роль відіграє американська валюта і у валютному кошику СДР. Певну роль у міжнародних розрахунках відіграють т.зв. колективні валюти (майже 10 найменувань) або міжнародні розрахункові грошові одиниці. Але їх частка у М.р.а. та платіжних засобах незначна. У міжнародних розрахунках дедалі більшого значення набуває євровалюта і відповідний міжнародний ринок валют. На євродолари наприкінці 90-х припадало 60% цього ринку, на євромарки — 14, на євро — 3%. Щорічний нетто-обсяг цих операцій перевищив 3,5 трлн дол. За аналогією до євровалютних виникають азіовалютні ринки. В Сінгапурі, зокрема, обсяг операцій на такому ринку сягає 300 млрд дол. За умов здійснення політики валютних обмежень різними країнами як М.р.а. використовуються деякі види міждержавного короткотермінового кредиту, зокрема кредиту на рахунок угоди — "своп" про взаємний обмін валютами. Основна частина М.р.а. — офіційні (державні) золотовалютні резерви в іноземній валюті, що належить приватним банкам, ТНК, але які держава може використовувати у своїй валютній політиці. Як і централізовані золоті запаси, інвалютні резерви розподіляються між країнами нерівномірно. Понад 2/3 валютних активів припадає на розвинені капіталістичні країни, а серед країн, що розвиваються, значними резервами розпоряджаються т.зв. нові індустріальні країни та арабські країни — експортери нафти. Перше місце в світі за обсягом інвалютних резервів у середині 90-х посідала Японія (126 млрд дол. на початок 1995), друге — Тайвань (87 млрд дол.), третє — ФРН (85 млрд дол.), четверте — США (63 млрд дол.). Відповідно до Кінгстонської угоди (Ямайка, 1976), головним М.р.а. має стати СПЗ.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити