Економічний енциклопедичний словник

Мілітаризація економіки (лат. militaris — військовий) — переведення значної частини господарства багатьох країн світу на виробництво товарів і послуг військового призначення з метою територіального й економічного поділу і переділу світу та привласнення монопольно високих прибутків. Найзагальніша економічна причина М.е. — існування приватної нетрудової власності на засоби виробництва, намагання певної агресивної частини суспільства розширити її (приватну нетрудову власність) за рахунок завоювання або пограбування чужих територій, джерел сировини, ринків збуту. Через це велися війни в усіх експлуататорських суспільствах (рабовласницькому, феодальному, капіталістичному, окремих т.зв. соціалістичних країнах, де правляча еліта узурпувала основну масу національного багатства). Найбільшого розвитку М.е. набула на вищій стадії капіталізму (див. Капіталізм). У західній науковій літературі обґрунтовуються різні точки зору щодо причин М.е., однак не з'ясовується остаточна і основна причина М.е., зокрема те, чому індивіди прагнуть до насильства, влади і панування. Власність і влада діалектично взаємопов'язані, тобто власність перетворюється на владу (намагання отримати таку владу), а влада — на власність (прагнення реалізувати наявні важелі влади у більшій частці власності). Органічним взаємозв'язком власності та влади пояснюється, зокрема, намагання США проголосити сферою своїх життєвих інтересів більшість регіонів світу і встановити над ними контроль. З економічної точки зору причинами М.е. за сучасних умов є потреба правлячих кіл (державно-монополістичної олігархії) найрозвиненіших країн світу захистити власність ТНК, самих держав за кордоном, що постійно зростає завдяки зарубіжним капіталовкладенням (ця причина конкретизує головну), а також намагання окремих держав збільшенням військових витрат стимулювати ділову активність у країні, насамперед під час економічної кризи. Конкретизація головної причини М.е. (її зумовленість приватною нетрудовою власністю) — прагнення сучасних військово-промислових концернів нажитися на гонці озброєнь. Розгортанню гонки озброєнь сприяли мілітаристські акції сталінського керівництва в СРСР (дії Радянської армії в Ірані 1946, у повоєнній Східній Європі), тоталітарна система СРСР, його зовнішня політика, зокрема війна в Афганістані. Певний вплив на М.е. мала політика розвинених країн світу, спрямована на придушення національно-визвольних революцій у слаборозвинених країнах. Розв'язуванню гонки озброєнь сприяє мілітаристська політика насамперед правлячих кіл країн, які із зростанням їх економічної могутності прагнули переділу вже поділеного світу. М.е. якнайповніше виявляється у збільшенні військових витрат, тривалості війн та їх чисельності. Так, упродовж бл. б тис. років на Землі було понад 20 тис. війн, а з 3600 років лише 292 були мирними. Якщо у XVII ст. у війнах загинуло 3,3 млн осіб, у XVIII — 5,5, XIX — 16, то у XX — 60 млн. У минулі століття військові витрати зростали лише під час війн, у XX ст. в мирний час на військові цілі спрямовувалося 8—10% національного доходу, а під час війн — до 40% і більше. Найбільших масштабів М.е. досягла під час холодної війни США і СРСР. У США на військові цілі наприкінці 90-х витрачалося до 400 млрд дол., в СРСР — до 350 млрд крб. За 1900-1947 витрати країн колишнього не соціалістичного світу на гонку озброєнь становили 8,3 трлн дол., а за 1948-1992 — бл. 18 трлн дол. Зростання масштабів гонки озброєнь зумовило виникнення ВПК (див. Військово-промисловий комплекс). Високого ступеня мілітаризації набули окремі галузі економіки, сфера наук. Так, в авіаракетно-космічній і електронній промисловості США частка військової продукції сягала 50%, на військові цілі витрачалося понад 70% усіх державних асигнувань на науку. Постійне зростання витрат на військові цілі свідчить про дію закону мілітаризації капіталістичної економіки (див. Закон мілітаризації). Практика довела безпідставність тверджень окремих економістів і політиків про позитивний вплив М.е. на скорочення рівня безробіття, посилення науково-технічного прогресу, зростання добробуту населення, послаблення глибини економічних криз та ін. У короткотерміновому проміжку часу тимчасово стимулює виробництво в окремих галузях. Однак довготерміновий ефект гонки озброєнь негативний, оскільки, по- перше, продукція, що виробляється у військових галузях, не може бути використана ні в І, ні в II підрозділах, ні у виробничому, ні в особистому споживанні. По-друге, гонка озброєнь призводить до скорочення кількості робочих місць, оскільки у військових галузях через високу органічну будову капіталу значно вищий рівень технічної оснащеності, кожний мільйон доларів створює менше робочих місць, ніж у цивільних галузях. По-третє, на військові цілі витрачається бл. 40% коштів, спрямованих на розвиток НДДКР. Наприкінці XX ст. 90—95% військової технології не могло бути використано в цивільних цілях. Важливою протидійною закону мілітаризації є суперечність між ВПК і такими загальнолюдськими інтересами, як збереження життя на землі, екологічні інтереси, не збігання інтересів переважної більшості населення, в т.ч. частини класу капіталістів (які не беруть участі у військовому бізнесі) і мілітаристських кіл окремих країн. Сукупний вплив усіх факторів зумовив скорочення військових витрат у США з 400 млрд дол. наприкінці 80-х до 260 млрд дол. 1996 фінансового року, значне їх зменшення в країнах СНД. Проте дії НАТО (намагання розширити цю організацію) неадекватні важливим змінам у світі у сфері військового протистояння і можуть спровокувати певне пожвавлення мілітаристських тенденцій. Такий вплив матиме політика американського уряду, очолюваного Дж.Бушом, щодо створення системи СОІ, війна в Іраку, внаслідок чого військові витрати 2005 становили майже 450 млрд дол. Виготовлення й нарощування величезних арсеналів зброї завдає катастрофічних збитків довкіллю, реальною стає й загроза екологічної зброї (провокування землетрусів, цунамі, порушення озонового шару над територією противника та ін.), мілітаризація космосу. Посилення М.е. призводить і до загострення економічних, соціальних, політичних та інших проблем. Тому першорядне завдання людства — припинення гонки озброєнь, розв'язання якого передбачає демілітаризацію економіки. Важлива проміжна ланка у подоланні загрози термоядерної війни — конверсія (див. Конверсія).






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.