Економічний енциклопедичний словник

Монокультурне землеробство — форма та організація сільськогосподарського виробництва, яка базується на тривалому вирощуванні однієї (або переважно однієї) сільськогосподарської культури на тих самих ділянках землі. М.з. існувало в часи освоєння нових земель в окремих країнах у завершальний період розвитку феодального способу виробництва і формування капіталізму, а також за колоніалізму. Певними перевагами М.з. є використання однотипної агротехніки, вузька спеціалізація сільськогосподарського виробництва, необхідність незначних капіталовкладень, що за не виснаженості земель давало змогу вирощувати певні види сільськогосподарської продукції за низькою собівартістю й отримувати значну диференціальну земельну ренту. Негативні аспекти М.з.: неможливість для країни з монокультурним характером виробництва розвивати інші галузі; цілковита залежність сільського господарства від кон'юнктури світового ринку, передусім від світових аграрних криз; майже цілковита залежність внутрішнього споживання країни від імпорту іноземних товарів; інтенсивне виснаження землі (через відсутність сівозмін та інших чинників), а отже, поступове зниження врожайності.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити