Економічний енциклопедичний словник

Монополія (гр. monos — один, роlео — продаю) — домінуюча форма капіталістичної власності, що базується на монополізації найдосконаліших факторів виробництва, завдяки чому забезпечується панівне становище наймогутніших компаній та їх об'єднань у всіх сферах суспільного відтворення і привласнення на цій основі монопольно високих прибутків як форми економічної реалізації монополістичної власності. У категорії "М." виділяють речовий зміст (процес, що характеризує її зв'язок з розвитком технологічного способу виробництва) і суспільну форму (процеси, що характеризують її зв'язок з розвитком відносин економічної власності). Щодо речового змісту сучасна М. характеризується передусім зосередженням на гігантських підприємствах найбільш освіченої та кваліфікованої робочої сили (див. Монополізм). Завдяки цьому формується планомірний господарський механізм виробництва і розподілу продуктів між сотнями тисяч підприємств, мільйонами працівників і споживачів, формується якісно новий рівень усуспільнення виробництва і праці. Щодо суспільної форми М. передбачає експлуатацію (привласнення) найбільш освіченої і кваліфікованої робочої сили у сфері безпосереднього виробництва, а також відносини експлуатації мільйонів споживачів за допомогою механізму монопольно високих цін у сфері обміну і споживання. У сфері розподілу М. домагаються ухвалення сприятливих для них законів про оподаткування прибутків, укладання вигідних державних контрактів. Монополістичний капітал означає і підкорення мільйонів дрібних та середніх капіталістичних підприємств, дрібнотоварної власності через систему контрактів, а отже, цін. Причини появи М. пов'язані передусім зі змінами у технологічному способі виробництва, узагальненням яких є концентрація виробництва, дія закону концентрації виробництва, рушійною силою якої є конкурентна боротьба. М. виникають також на базі централізації виробництва і капіталу. Важливою причиною виникнення М. є й перетворення індивідуальної (приватної) капіталістичної власності на гальмо розвитку продуктивних сил (див. Приватна власність). Окремі М. виникли внаслідок цілеспрямованих дій держави. Зокрема, голландській та англійській Ост-Індській компаніям на початку XVII ст. держава надала виняткове (монопольне) право на торгівлю з Індією. М. розвиваються у формі акціонерних компаній (див. Акціонерне товариство). У США 1980 було 2,71 млн корпорацій (серед них 649 з оборотами понад 1 млрд дол.), 2001 — 5,17 (956). М. охоплюють усі сфери суспільного відтворення — безпосереднє виробництво, обмін, розподіл і споживання. Першою була монополізована сфера обігу і виникли найпростіші форми монополістичних об'єднань — картелі та синдикати (див. Картель; Синдикат). Складніші форми монополістичних об'єднань утворюються з поширенням монополізації на сферу безпосереднього виробництва і необхідністю об'єднання у межах однієї корпорації послідовних, взаємопов'язаних виробництв кількох галузей промисловості (вертикальна інтеграція, або комбінування). На цій основі виникає вища форма монополістичних об'єднань — трест (див. Трест). За допомогою механізму міжгалузевої конкуренції та переливання капіталів вертикальна інтеграція переростає у диверсифікацію — проникнення капіталу М. у галузі, безпосередньо не пов'язані з основною сферою її діяльності. На підставі диверсифікації виникає сучасна основна форма монополістичних об'єднань — багатогалузевий концерн (див. Концерн). У 60-ті XX ст. у США та деяких інших країнах капіталу виникли і почали зростати конгломерати (див. Конгломерати). Крім різних форм М., існують їх окремі типи і види. Розрізняють такі основні типи М.: 1) М. окремої компанії або підприємства; 2) М. як змова; 3) М., що базується на диференціації продукту. На думку багатьох західних учених, М. передбачає наявність одного продавця товару чи послуги або ситуацію, за якої одна фірма забезпечує повний випуск товарів. Такий тип — М. окремого підприємства або продавця, трапляється рідко і має назву "повна", або "абсолютна" М. Поширенішою є змова або угода (гласна чи негласна) кількох великих фірм, що дає їм змогу швидко досягти панівного становища на ринку й отримувати високі прибутки. Така ситуація у виробництві й на ринку має назву "олігополія" (див. Олігополія). Олігополія загрожує переродженням у М., має окремі ознаки М. (наприклад, здійснення єдиної цінової політики), тому названа груповою М. Якщо монополістом є лише продавець (а не виробник товарів), таку ситуацію характеризують як монопсонію ("моно" — один-, "опсонія" — закупівля продовольства). Поширенішою у цій сфері діяльності є олігопсонія — невелика група покупців певного товару або послуг. Третій тип М. пов'язаний з диференціацією продуктів за наявністю у них специфічних властивостей (це може бути оригінальна упаковка, особливість обслуговування тощо), завдяки яким надають перевагу певному товару. Таку М. здатні здобути й малі підприємства, але справжньою М. вона не є. Процес монополізації (насамперед у формі групових М.) набув у розвинених країнах світу значних масштабів. Так, на початку XX ст. у США майже половина всього виробництва підприємств країни була зосереджена в руках 0,01 загальної кількості підприємств. У 1972 100 наймогутніших М. контролювали більші активи, ніж 200 найбільших М. 1950 і 1000 аналогічних М. 1941. У 2001 на 0,003 кількості підприємств припадало більше половини всього виробництва США. До гігантів раніше належали підприємства з виробництвом в 1 млн дол. і більше. Нині такі підприємства відносять переважно до дрібних. Мінімальний розмір обігу з продажу товарів промислових корпорацій, які 2001 увійшли до списку 956 наймогутніших, становив понад 1 млрд дол., 1967 таких М. було лише 83. Особливістю сучасної монополізації є транснаціональна концентрація і централізація капіталу. Так, активи американських ТНК 2001 становили 13,9 трлн дол. В основі концентрації та централізації банківського капіталу — відповідні процеси, що відбуваються в межах промислового капіталу. Монополізація капіталістичного виробництва супроводжується посиленою концентрацією і централізацією банківського капіталу і виникненням банківських М. Так, у США на 2,3% загальної кількості банків (7769) 2003 припадало понад 80% активів (див. Банківські монополії). Банківські М. щільно переплітаються з іншими фінансовими інститутами — пенсійними фондами, страховими компаніями та ін. Відбувається злиття могутніх банківських М. різних країн. На початку 2000 внаслідок злиття американського та японського банків виник наймогутніший у світі банк з активами понад 1 трлн дол. Особливістю розвитку банківських М. є також їх транснаціоналізація — розширення діяльності за межами країни (див. Банк транснаціональний). В останні десятиріччя активно відбувається прихована монополізація через контрактну систему. Монополізація має позитивні й негативні наслідки. У гігантських підприємств та їх об'єднань більше можливостей розвивати сучасне виробництво, фінансувати великі науково-дослідні лабораторії, впроваджувати новітню техніку і технологію, здійснювати перекваліфікацію працівників, а отже, пристосовуватися до рівня розвитку продуктивних сил, структурних зрушень в економіці. За сучасних умов розширюються такі форми співробітництва гігантських М., як організація спільних підприємств, фірм і компаній, обмін патентами, науково-технічною інформацією, дослідницькі організації тощо. Одним з напрямів вертикальної інтеграції і диверсифікації стало формування торговельно-промислових комплексів, інтеграція великих промислових корпорацій з торговельними компаніями. Внаслідок цього розширюються масштаби планомірного та організованого розвитку економіки, свідомого регулювання економічної системи. Гігантські підприємства завдяки масовому виробництву мають можливість економити на витратах виробництва, забезпечувати споживачів дешевшими та якіснішими товарами. Негативні наслідки монополізації економіки — передусім практика встановлення монопольних цін. Покупці змушені купувати товари за вищими цінами, оскільки великі компанії виготовляють переважну масу продукції. М. витрачають значні кошти на гіпертрофовану рекламу та ін. (див. Монополії і конкуренція). М. також гальмує науково-технічний прогрес, оскільки монополізація виробництва і збуту дає змогу великим компаніям отримувати певний час високі прибутки без упровадження нових досягнень науки і техніки у виробництво (так, у США протягом 17 років дії патенту автомобільна корпорація захищена від конкуренції). Крім того, на певному етапі монополізації виробництва зростання обсягів монополістичної власності (у кількісному аспекті активів М.) не супроводжується відповідним підвищенням ефективності виробництва, поліпшенням інноваційної та наукової діяльності та ін., що свідчить про поглиблення суперечності між монополізованими продуктивними силами і суспільною формою М. Частка 100 найбільших підприємств в обсязі промислового виробництва України 2003 становила 48%.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.