Економічний енциклопедичний словник

Науково-технічний потенціал — синергетичний ефект, який виникає внаслідок комплексної взаємодії наукового та технічного потенціалів країни, тобто наявних у кожній з цих сфер техніко-технологічних та управлінських ресурсів на макро- та мікрорівнях, за допомогою яких можна вирішувати стратегічні і тактичні завдання науково-технічного розвитку суспільства. За визначенням ЮНЕСКО, Н.-т.п. — це сукупність ресурсів, які перебувають у розпорядженні країни і служать для здійснення наукових винаходів і технічних нововведень, а також вирішення національних і міжнародних проблем, що стоять перед наукою та її застосуванням. Проте це визначення стосується більше наукового потенціалу. Н.-т.п. визначається передусім економічним потенціалом країни, зокрема здатністю країни виділяти на розвиток НДДКР необхідну частку фінансових ресурсів, за сучасних умов це від 2,5 до 3% ВВП, що, своєю чергою, дає змогу готувати необхідну кількість науково-технічних спеціалістів, створювати експериментальне устаткування і прилади, комп'ютерні технології. За цим елементом Н.-т.п. провідне місце у світі посідають США, які з 1970 по 2003 збільшили витрати на НДДКР з 26 до 284 млрд дол. (в т.ч. з федерального бюджету — з 15 до 85 млрд дол.), що становить понад 45% усіх витрат на розвиток науки у світі. Важливо й те, що бл. 90% таких витрат не спрямовується на військові цілі. В Україні фінансування НДДКР 2003 становило лише бл. 20% рівня 1990. Наступною складовою Н.- т.п. є науково-технічні спеціалісти, зайняті у цій сфері, передусім спеціалісти найвищої кваліфікації, базою для яких є розвиток вищої освіти. Передові позиції у підготовці таких кадрів посідають Японія і США. За даними Бюро трудової статистики США, внесок вищої освіти у зростання продуктивності праці країни з 1983 по 1992 становив понад 20%, тому державні витрати на розвиток вищої освіти з 1960 по 2002 зросли з 23 до 199 млрд дол. Україна значно відстає за освітнім потенціалом (насамперед у сфері вищої освіти) від розвинених країн світу, і це відставання поглиблюється внаслідок міграції значної кількості спеціалістів з вищою освітою та кадрів вищої кваліфікації (кандидатів і докторів наук), погіршення якості освіти, передусім у недержавних вищих навчальних закладах. Третьою складовою Н.-т.п. є рівень розвитку техніки і технології, які використовуються як у галузях сфери матеріального виробництва, найщільніше пов'язані з упровадженням передових досягнень науки (наукомістких галузях), так і при проведенні НДДКР. Важливу роль відіграє, зокрема, використання комп'ютерних та інформаційних технологій, персональних комп'ютерів.

Так, у США наприкінці 90-х XX ст. на 1 тис. осіб припадало понад 350 комп'ютерів, а в країні загалом використовувалось бл. 42% комп'ютерів світу. Україна, на жаль, власних комп'ютерів не випускала. У 2005 в Україні створено комп'ютер, який може виконувати бл. 300 млрд операцій в секунду (у майбутньому його потужність буде доведена до 2 трлн операцій); у США компанія IBM створила суперкомп'ютер, який виконує 135,5 трлн операцій за секунду. Рівень технологій у напівпровідниковій галузі промисловості та здатність до їх розробки у 90-х XX— на початку XXI ст. були однаковими у США та Японії, аналогічна ситуація склалась у сфері комп'ютерних технологій, супутників зв'язку. Водночас Японія випереджає США за обома показниками (рівень і здатність до розробки нових) у таких видах технології, як роботи, фотооптика, чиста кераміка, сучасні композитні матеріали та ін. Четвертою складовою Н.-т.п. є рівень розвитку системи науково-технічної інформації та її спроможність забезпечувати стабільний науково-технічний прогрес. Це, своєю чергою, залежить від рівня розвитку інформаційної інфраструктури, тобто найпередовішої індустрії збирання, обробки і передання інформації (інтернет, електронна пошта, системи програмного забезпечення). П'ятою складовою Н.-т.п. є рівень організації наукових досліджень, упровадження отриманих результатів у виробництво. Наступною складовою Н.-т.п. є наявність науково обґрунтованого управління НДДКР у масштабі країни, зокрема наявність перспективних планів розвитку науки, розробка наукових, науково- технічних прогнозів, їх узгодженість з економічними планами і прогнозами тощо. На мікрорівні Н.-т.п. значною мірою залежить від розвитку венчурних підприємств, технополісів, технологічних парків та ін. Кількісним виміром Н.-т.п. є кількість отриманих патентів, ліцензій, раціоналізаторських пропозицій та їх упровадження у виробництво, кількість науково-дослідних і проектних організацій, докторів і кандидатів наук, оптимальне співвідношення між фундаментальними і прикладними дослідженнями, зростання ефективності виробництва і праці та ін. Н.-т.п. України у складі єдиного народногосподарського комплексу колишнього СРСР був вагомий. За даними ЮНЕСКО, частка України у світовому інженерно-науковому потенціалі становила майже 7%. Наукову діяльність в Україні здійснювали 1900 наукових установ, організацій і підприємств, в яких було зайнято майже 500 тис. наукових працівників, у т.ч. 6,5 тис. докторів наук, 150 тис. кандидатів наук (5,4% всього працездатного населення країни. У США цей показник становив 6,4%). Україна досягла світового рівня у розвитку математики, фізики твердого тіла, фізико-хімічних основ металургії, фізіології, клітинної інженерії. Водночас на початку 90-х невикористаними були 108,9 тис. винаходів (понад 80% створених і зареєстрованих протягом 1985—1990 винаходів), конкурентоспроможними були лише 7% продукції. Впродовж 90-х—початку XXI ст. Н.-т.п. України було значно підірвано: удвічі скоротилася мережа проектних і дослідницьких організацій, у 2,5 разу — кількість наукових працівників, значно скоротилася частка асигнування на розвиток НДДКР. Понад 10 років не оновлюється наукове обладнання, конкурентоспроможними були лише 0,5% промислової продукції. Професор національної академії наук отримував 2000 заробітну плату у 2-3 рази нижчу, ніж робітник залізниці чи метрополітену. В середині 90-х за рівнем інтелектуального потенціалу Україна посідала 28-ме місце у світі (за іншою методикою — 56-те). У наступні роки внаслідок обмеженого фінансування, кризового стану науки ситуація погіршилась.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити