Економічний енциклопедичний словник

Неоколоніалізм — нові форми залежності (передусім економічної) країн, що розвиваються, від країн метрополій — держав, які свого часу мали колонії. За нових умов державно-монополістичний і транснаціональний капітал змушений для збереження економічного панування над слаборозвиненими країнами йти на певні поступки: розвивати об'єкти інфраструктури і підприємства з обробки сировини (як умову участі в розробці джерел сировини), надавати державну допомогу тощо. Формами неоколоніальної залежності країн, що розвиваються, є економічна, в т.ч. кадрова, політична, ідеологічна, військова. Поширеним методом політики Н. є, зокрема, насаджування маріонеткових режимів колишніми метрополіями, втягування цих держав у воєнні блоки, створення на їх територіях своїх військових баз. Вивезення прибутків з цих країн значно перевищує інвестиції в них, а також обсяги державної допомоги. Так, за даними Програми розвитку ООН, щорічні втрати країн, що розвиваються, від нерівноправного доступу до ринків збуту приблизно у 10 разів перевищували у другій половині 90-х обсяги іноземної допомоги. Найгостріша проблема для цих країн — зовнішня заборгованість. Загальний обсяг зовнішньої економічної заборгованості країн, що розвиваються, — 2,5 трлн дол., а витрати на обслуговування боргу — до 150 млрд дол. щорічно. З 1950 по 2001 частка цих країн у світовій торгівлі скоротилася з 35 до 24%, посилилась диференціація між слабо - і високорозвиненими країнами, а також диференціація в середині перших (див. Диференціація країн, що розвиваються). Подолати кризу заборгованості, інші форми економічного Н. можна за умови встановлення нового міжнародного економічного порядку, консолідації слаборозвинених країн та ін.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити