Економічний енциклопедичний словник

Оборот капіталу — кругооборот капіталу як процес постійного відновлення руху всього авансованого капіталу, швидкість якого вимірюється часом одного повного циклу. На викуплених трудовими колективами підприємствах з боку суспільної форми відбувається оборот не капіталу, а виробничих фондів. О.к. не збігається з кругооборотом. За один кругооборот до капіталіста повертається лише частка авансованого капіталу. Оборот різних елементів капіталу відбувається в неоднакові періоди. Так, вартість основного капіталу переноситься на новостворені товари частинами і повертається до капіталістів після кількох кругооборотів, а вартість оборотного капіталу (предметів праці) і робочої сили — після кожного кругообороту. Звідси — час обороту О.к. дорівнює періоду одного кругообороту капіталу, а час О.к. основного — декількох кругооборотів. Кількість О.к. визначається за формулою, де n — кількість оборотів; О — одиниця вимірювання O.K.; о — час обороту капіталу. Зростання швидкості О.к. підвищує ефективність роботи організації. На швидкість О.к. впливає час виробництва й обігу капіталу (час транспортування товарів від підприємств до споживача, зберігання товарних запасів на складах та ін.). Іншими показниками О.к. є коефіцієнти оборотності матеріальних запасів та необоротних активів. О.к. має найбільше особливостей через його подвійну природу (як сукупності засобів праці і частини постійного капіталу), що призводить до відмінностей в обороті за вартістю і речовим змістом. Істотні відмінності між цими оборотами існують на мікрорівні (на рівні підприємств, фірм, компаній) і на макрорівні. Специфіка цього процесу значною мірою зумовлена вагомою часткою не використовуваних виробничих потужностей, а також особливістю фізичного і морального зношування. Зокрема, прискорення морального зношування не може бути враховане в нормах амортизації. Через нерівномірний розподіл засобів праці за галузями економіки моральне зношування певного виду устаткування виходить за межі окремої галузі, стає важливим фактором міжгалузевої конкуренції. Водночас на підприємствах здійснюється нарахування амортизації на всі елементи основного капіталу, незалежно від ступеня їх використання. Значні відмінності в О.к. основного зумовлені різними термінами служби видів устаткування, машин та ін. Якнайповніше специфіку О.к. основного відображає обробна промисловість, що є центром економічних коливань. Нерівномірність вибуття основного капіталу спричинена відмінностями у розмірах інвестицій під час піднесення і кризи. У 90-х через глибоку економічну кризу, хибну економічну політику уряду (впродовж кількох років до державного бюджету вилучалася частина амортизаційних відрахувань та ін.) оборот основних виробничих фондів майже припинився, що означало відсутність у країні навіть простого відтворення основних виробничих фондів, а процес їх оновлення наблизився до критичної межі (1995 коефіцієнт оновлення основних фондів становив 5,9%, 2000 — лише 2,4%). О.к. за сучасних умов здійснюється у формі обігу індивідуального, монополістичного (в т.ч. олігополістичного), державного, державно-монополістичного, інтернаціонального (в т.ч. транснаціонального) капіталу.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити