Економічний енциклопедичний словник

Основне виробниче відношення — відношення між працівниками і власниками засобів виробництва у сфері безпосереднього виробництва, втілене у соціально-економічній формі поєднання особистісних і речових факторів виробництва. Таким відношенням у вітчизняній економічній літературі називають власність, власність на засоби виробництва, капітал та ін. Однак власність за своїм соціально-економічним змістом охоплює не лише сукупність виробничих відносин будь-якого суспільного способу виробництва, а й низку надбудовних елементів (соціальний, правовий, політичний та ін.) (див. Власність), і не може бути О.в.в. З погляду методології економічного дослідження такий підхід означає ототожнення системи з її окремим, хоча й найважливішим, елементом і є науково необґрунтованим. З точки зору системно-структурного аналізу відносин економічної власності пошук О.в.в. в межах суспільного способу виробництва необхідно вести серед основних конкретних форм цієї власності на певному етапі розвитку цього способу виробництва, беручи до уваги рух власності на засоби виробництва у сфері безпосереднього виробництва у взаємозв'язку з дією основного економічного закону капіталізму і розвитком основної економічної суперечності. Близькими за методологічною, а отже, й теоретичною некоректністю, є твердження, що О.в.в. — власність на засоби виробництва. Оскільки економічний зміст власності на засоби виробництва, процесу її відтворення розкривається у певній підсистемі економічних законів і категорій в усіх сферах суспільного відтворення, в різних суспільно-економічних формаціях (див. Власність на засоби виробництва), вона також не є О.в.в. Пошук такого відношення слід вести в межах окремого типу власності на засоби виробництва у визначальній сфері суспільного відтворення — сфері безпосереднього виробництва. Капітал, який за капіталістичного способу виробництва є його суспільною формою і за винятком дрібнотоварної власності, яка безпосередньо та опосередковано підпорядкована капіталу, охоплює сукупність відносин економічної власності капіталізму, не відповідає вимогам О.в.в., тому таке відношення може існувати серед окремих форм капіталу, розвиток і функціонування яких пов'язані зі сферою безпосереднього виробництва. Усім цим вимогам відповідає виділений К. Марксом на нижчій стадії капіталізму як О.в.в. промисловий капітал, відокремлений від капіталу торгового і позичкового. Це зумовлено, по-перше, тим, що він виробляє додаткову вартість через безпосереднє привласнення безоплатної чужої праці. Отже, О.в.в. нерозривно пов'язане з основним економічним законом капіталізму, оскільки виробництво додаткової вартості або нажива — абсолютний закон цього способу виробництва. По-друге, ця категорія виражає відносини капіталістичної власності в процесі руху у визначальній сфері — сфері безпосереднього виробництва. По-третє, дотримується принцип примату виробництва. По-четверте, промисловий капітал зумовлює капіталістичний характер виробництва — найглибинніша сутність цього ладу. По-п'яте, промисловий капітал як О.в.в. нерозривно пов'язаний з основною економічною суперечністю капіталізму — між суспільним характером виробництва і капіталістичною формою привласнення, відображаючи її у сфері безпосереднього виробництва. По-шосте, промисловий капітал органічно пов'язаний з основним соціальним антагонізмом буржуазного ладу — між працею і капіталом, оскільки охоплює класову протилежність між капіталістами і найманими працівниками. Як категорія базису О.в.в. капіталізму визначає не лише інші елементи виробничих відносин, а й соціальні, політичні відносини. О.в.в. капіталізму, по-сьоме, генетично пов'язане з вихідним економічним відношенням цього способу виробництва, з його елементарною клітинкою — товаром. Цей зв'язок, з одного боку, виявляється у з'ясуванні основних форм руху суперечностей товару, якими є суперечність між споживною вартістю і вартістю, протилежність між конкретною та абстрактною працею, покладеною в їх основу, та іншими суперечностями, а з іншого — у зіставленні суперечності між процесом праці і процесом зростання вартості з суперечностями між товаром і промисловим капіталом. У процесі еволюції капіталізму у вищу стадію та розвитку на власній основі (що передбачає діалектичне заперечення попередньої) змінюється і О.в.в. Ним стає фінансовий капітал, однак не у всіх сферах суспільного відтворення, а лише у сфері безпосереднього виробництва. Оскільки у межах вищої стадії виділяють монополістичний і державно-монополістичний ступені, то з переходом першого ступеня у другий О.в.в. стає державно-монополістичний капітал, що розвивається у сфері безпосереднього виробництва. Персоніфікатором О.в.в. на нижчій стадії капіталізму були промислові капіталісти, на нижчому ступені вищої стадії — фінансова олігархія, на вищому ступені цієї стадії — державно-монополістична олігархія. З утворенням регіональних економічних об'єднань типу ЄС О.в.в. починає розвиватись на інтернаціональній основі.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити