Економічний енциклопедичний словник

Основний капітал — частина продуктивного капіталу, що цілком бере участь у виробництві товарів і послуг, слугує знаряддям привласнення чужої праці, але переносить свою вартість на новостворений продукт частинами, залежно від ступеня зношуваності. Речовим змістом O.K. є засоби праці. В його межах розрізняють активну частину — засоби, за допомогою яких виробники впливають на предмети праці (машини, верстати, виробниче обладнання, вимірювальні прилади та ін.) і пасивну — загальні умови для здійснення процесу виробництва (виробничі будівлі і споруди, передавальні механізми, засоби транспортування тощо). Зі збільшенням активної частини зростають обсяги виробництва, зменшується собівартість одиниці виробленої продукції, підвищується конкурентоспроможність виробника. За час, потрібний О.к. для одного оберту, оборотний капітал обертається кілька разів, тому в тих галузях, де частка О.к. у загальній масі капіталу менша, швидкість обороту всього функціонуючого капіталу є вищою, а прибуток — більшим. Збільшення прибутку зумовлене тим, що кругооборот капіталу в політекономічному контексті означає зростання обсягів капіталу (капіталістичної власності у сфері виробництва і обміну) та його переходу з однієї форми в іншу внаслідок використання найманої праці, використання змінної форми капіталу та синергічного ефекту від взаємодії останнього з постійним капіталом і передусім із засобами праці. Розрізняють два типи зношування O.к.: моральне і фізичне (див. Зношування основних виробничих фондів). О.к. розвивається у формі індивідуального, монополістичного, державного, інтернаціонального, а тому числі транснаціонального.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити