Економічний енциклопедичний словник

Паливно-енергетичний комплекс України — група споріднених і взаємопов'язаних базових галузей країни, які виробляють енергоносії і доводять їх до споживачів. До складу П.-е.к.У. входять паливна (в т.ч. кам'яно- та буровугільна, нафто- і газовидобувна, торф'яна та нафтопереробна) та енергетична промисловість (теплові електростанції, гідроелектростанції, АЕС, гідравлічні станції та електромережне господарство). У нафто — газовому комплексі України створюється бл. 15% ВВП; пропускна спроможність газотранспортної системи на вході становить 175 млрд м3, на виході також 175 млрд м3 і забезпечує 85% транзиту російського газу в Європу. На початку XXI ст. Україна змушена імпортувати не лише газ і нафту, вугілля (передусім коксівне), електроенергію, щороку витрачаючи бл. 8 (в т.ч. на закупівлю газу 6) млрд дол., або 2/3 усього товарного експорту. У довоєнні та перші повоєнні роки Україна забезпечувала бл. 60% усього видобутку вугілля і бл. 65% видобутку природного газу СРСР. Так, 1975 було видобуто 68 млрд м3 газу. Нині Україна забезпечує себе газом на 25% (із необхідних 76 млрд м3), нафтою — на 12%, а розвідані запаси газу становлять майже 925 млрд м3. Головні постачальники газу в Україну — Туркменістан і Росія (приблизно по 30 млрд м3 газу кожна на рік). При цьому російський "Газпром" продавав Україні газ дорожче, ніж, наприклад, Польщі або Чехії. Водночас плата за прокачування російського газу в Європу дорівнює вартості 8,5—9 млрд м3 газу. Серед можливих інших країн-постачальниць газу в Україну — Іран, Узбекистан і Азербайджан, країни Близького Сходу. Україна має великі запаси шахтного метану (3,5 трлн м3); а щорічно в атмосферу викидається лише із шахт Донецької обл. З млрд м3 цього газу. У процесі дегазації шахт викачують лише до 20% метану (у США 40—60%). Є й інші джерела енергоносіїв, які у майбутньому слід активно використовувати в Україні (див. Енергетична безпека). Для приймання імпортної нафти величезне значення матиме одеський термінал, розрахований на 50 млн т нафти на рік. Єдиний власний енергоносій, яким володіє Україна і який здатний повністю забезпечити потреби теплової енергетики у твердому паливі, — вугілля. Проте ціна українського вугілля значно перевищує світову. Україна достатньо забезпечена й урановими рудами, але реакторні касети змушена імпортувати з Росії. Загалом енергетичний баланс України на 45% складається із природного газу, на 25 — з вугілля, на 13 — з нафти і на 14% — з ядерної енергії. У країнах Західної Європи частка природного газу — 20—25%, 39 — 42% — нафти і нафтопродуктів. В Україні дедалі ширше використовується сонячна енергія, створено зразки установок для використання енергії морських хвиль, вітронасосів, гравітаційно-теплових установок, електродвигунів внутрішнього вибуху, вітрокомпресорів, геліопанелей та ін. За рахунок зміцнення технологічної дисципліни можна зекономити до 15% теплової енергії та 5 — 7% електричної.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити